Китай, Польща і Туреччина очолили список найбільших торговельних партнерів України за підсумками січня-травня 2026 року, свідчать дані зовнішньої торгівлі товарами станом на 31 травня 2026 року.
Про це пише Open4Business.
За розрахунками аналітичного центру Experts Club на основі представленої статистики, загальний товарообіг України з усіма країнами світу за перші п’ять місяців 2026 року становив близько $58,1 млрд. Імпорт досяг $40,5 млрд, експорт ‒ $17,6 млрд, а від’ємне сальдо торгівлі товарами становило близько $22,9 млрд.
Топ-10 торговельних партнерів забезпечили близько $36,1 млрд товарообігу, або приблизно 62% усієї торгівлі України товарами. При цьому на них припало близько $27,1 млрд імпорту і $9,0 млрд експорту. Це показує, що зовнішня торгівля України у 2026 році залишається сильно сконцентрованою навколо кількох ключових напрямків, а загальний баланс формується передусім за рахунок імпорту з найбільших економік Європи, Азії та США.
Перше місце з великим відривом посів Китай. Товарообіг України з Китаєм за січень-травень становив $11,75 млрд. При цьому імпорт із Китаю досяг $11,09 млрд, а український експорт ‒ лише $663,8 млн. Від’ємне сальдо торгівлі з Китаєм становило $10,43 млрд, що робить КНР головним джерелом торговельного дефіциту України.
На другому місці перебуває Польща з товарообігом $5,85 млрд. Україна імпортувала з Польщі товарів на $3,88 млрд, експортувала ‒ на $1,97 млрд. Сальдо залишилося від’ємним і становило $1,91 млрд. Польща зберігає значення одного з головних торговельно-логістичних каналів України в ЄС, особливо в умовах переорієнтації української торгівлі після початку повномасштабної війни.
Третє місце посіла Туреччина з товарообігом $4,21 млрд. Імпорт із Туреччини становив $2,66 млрд, експорт України ‒ $1,55 млрд, від’ємне сальдо ‒ $1,11 млрд. Туреччина залишається для України важливим напрямком торгівлі в Чорноморському регіоні, поєднуючи роль постачальника промислових товарів і ринку для української продукції.
До першої п’ятірки також увійшли Німеччина і США. Торгівля з Німеччиною становила $3,68 млрд, зі США ‒ $2,49 млрд. В обох випадках Україна має значний дефіцит: $1,56 млрд із Німеччиною і $1,53 млрд зі США. Це відображає залежність від імпорту обладнання, техніки, транспорту, фармацевтики, енергетичних і пов’язаних з обороною товарів.
Італія посіла шосте місце, але її структура торгівлі помітно відрізняється від інших великих партнерів. Товарообіг становив $2,17 млрд, при цьому імпорт і експорт майже рівні: $1,09 млрд і $1,08 млрд відповідно. Від’ємне сальдо з Італією становило лише $9,5 млн, що робить її одним із найбільш збалансованих великих торговельних партнерів України.
На сьомому-десятому місцях розташувалися Угорщина, Чехія, Нідерланди і Словаччина. Товарообіг з Угорщиною становив $1,62 млрд, із Чехією ‒ $1,45 млрд, із Нідерландами ‒ $1,45 млрд, зі Словаччиною ‒ $1,42 млрд. Серед них вирізняються Нідерланди: це єдина країна в топ-10, з якою Україна має позитивне сальдо ‒ $213,9 млн. Це пов’язано з вищим обсягом українського експорту порівняно з імпортом.
«Структура першої десятки показує, що українська зовнішня торгівля у 2026 році залишається одночасно європейською й азійською. ЄС є ключовим простором для торгівлі, логістики та експорту, але Китай залишається головним постачальником імпортних товарів. Головний виклик для України ‒ не лише нарощувати експорт, а й знижувати асиметрію торгівлі з найбільшими партнерами, особливо за рахунок продукції з вищою доданою вартістю», ‒ зазначив засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Окремо важливо, що до топ-10 увійшли одразу шість країн ЄС: Польща, Німеччина, Італія, Угорщина, Чехія, Нідерланди і Словаччина. Їхня сукупна роль підтверджує, що Євросоюз залишається базовим торговельним контуром України. Однак навіть усередині ЄС структура неоднорідна: Польща і Німеччина формують великий дефіцит для України, Італія майже збалансована, а Нідерланди дають позитивне сальдо.
Китай залишається окремою проблемою торговельного балансу. Його частка в українському імпорті за перші п’ять місяців 2026 року перевищує чверть загального імпорту товарів, тоді як український експорт до Китаю залишається обмеженим. У результаті майже половина загального торговельного дефіциту України формується лише на китайському напрямку.
Для України це означає, що відновлення зовнішньоторговельного балансу потребуватиме не лише зростання експорту аграрної та металургійної продукції, а й розвитку нових експортних ніш ‒ машинобудування, переробки, харчової продукції, IT-пов’язаних товарів і промислової кооперації з ЄС.
Аналітичний центр Experts Club використав дані зовнішньої торгівлі України товарами за країнами світу станом на 31 травня 2026 року. Усі показники у вихідній таблиці наведені в тис. доларів США.
