Останніми тижнями польський інформаційний простір дедалі частіше заповнюють розмови про «невдячну Україну». Після дипломатичного скандалу з взаємним поверненням державних нагород тональність офіційної Варшави помітно змінилася. Якщо раніше основний акцент робився на підтримці України у війні, то сьогодні дедалі частіше звучить інший меседж: Польща зробила надто багато, а Київ цього нібито не цінує.
На цьому тлі польська влада вперше оприлюднила повний перелік військової допомоги, наданої Україні з початку повномасштабного вторгнення.
І тут починається найцікавіше.
За чотири роки війни Польща, економіка якої вже наближається до одного трильйона доларів ВВП, надала Україні близько 4,4 млрд доларів військової допомоги. Це серйозний внесок, який заслуговує на вдячність. Україна ніколи цього не заперечувала.
Але чи достатньо лише цієї цифри, щоб говорити про односторонню допомогу?
Давайте подивимося на повну картину.
За 2022–2025 роки товарообіг між Україною та Польщею склав 48,5 млрд доларів.
У 2022 році він становив 12,2 млрд доларів, у 2023-му — 11,7 млрд, у 2024 році — також 11,7 млрд, а у 2025 році зріс до 12,9 млрд доларів.
При цьому торговельний баланс був відчутно вигіднішим саме для Польщі. За цей період Україна мала майже 6 млрд доларів негативного сальдо, тобто польські виробники продали українському ринку товарів значно більше, ніж українські — польському.
Проте найцікавіші цифри стосуються українських біженців.
Польща офіційно оцінює свої витрати на підтримку українців у 10,9 млрд доларів за чотири роки.
Звучить переконливо.
Але є ще одна цифра.
За оцінками економістів, лише за цей самий період українці забезпечили польській економіці близько 88,7 млрд доларів доданої вартості. Це не гроші, які надійшли безпосередньо до бюджету, а внесок у валовий внутрішній продукт країни через працю, сплату податків, відкриття бізнесів, споживання товарів і послуг та загальне зростання економічної активності.
Інакше кажучи, українці стали не лише отримувачами допомоги, а й одним із факторів економічного зростання Польщі.
Якщо підсумувати лише найбільш очевидні цифри, картина виглядає так.
Польща витратила:
• 4,4 млрд доларів на військову допомогу;
• 10,9 млрд доларів на підтримку українських біженців.
Разом — 15,3 млрд доларів.
Натомість польська економіка отримала:
• близько 6 млрд доларів позитивного торговельного сальдо у торгівлі з Україною;
• приблизно 88,7 млрд доларів доданої вартості завдяки економічній діяльності українців.
Тобто сукупний економічний ефект перевищує 94 млрд доларів.
Звичайно, ці показники не можна механічно віднімати один від одного — вони характеризують різні економічні процеси. Але вони добре демонструють головне: історія про те, що Польща лише витрачала, а Україна лише отримувала, не відповідає реальності.
Є ще один фактор, який взагалі неможливо перевести у долари.
Понад чотири роки українські військові стримують одну з найбільших армій світу. Саме Україна сьогодні є головним бар’єром між російською армією та східним флангом НАТО. Без цього опору Польща, країни Балтії, Румунія та інші держави були б змушені витрачати незрівнянно більше ресурсів на власну безпеку.
Ціну цього внеску неможливо порахувати калькулятором.
Саме тому дедалі важче зрозуміти антиукраїнську риторику, яка останнім часом дедалі частіше звучить від окремих польських політиків. Ще прикріше бачити, що вона поступово знаходить підтримку і в частини польського суспільства.
Українці вдячні Польщі за допомогу в найважчий період нашої історії. Але й Польща отримала від цієї підтримки значні економічні, політичні та безпекові дивіденди.
Вдячність між державами не може бути односторонньою.
Бо коли починаєш дивитися не на політичні гасла, а на цифри, стає очевидно: питання «хто кому більше допоміг» значно складніше, ніж його сьогодні намагаються подати окремі польські політики.
