Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що випадки падіння українських безпілотників на території країн НАТО є небажаними, однак це не повинно стати причиною для обмеження українських ударів по військовій та енергетичній інфраструктурі Росії.

«Звичайно, ми цьому не раді. Але ми не будемо говорити Україні, щоб вона припинила. Це удари по життєво важливій артерії режиму Путіна», — наголосив глава естонської дипломатії.

Останніми місяцями окремі українські далекобійні безпілотники, які виконували удари по території Росії, втрачали орієнтування та опинялися у повітряному просторі сусідніх держав НАТО. Подібні інциденти вже фіксувалися в Естонії, Латвії, Литві та Фінляндії.

У Латвії тема навіть спричинила політичну кризу. Реакція влади на один із таких випадків стала предметом гострої критики, що зрештою призвело до розпаду урядової коаліції.

Попри це, в Таллінні наголошують, що стратегічне значення українських ударів значно переважає ризики окремих інцидентів. За словами Цахкни, саме атаки по нафтопереробних заводах, військових базах та логістичній інфраструктурі дедалі сильніше підривають економічний потенціал Росії.

Міністр зазначив, що за останні кілька місяців у Кремлі помітно змінилися настрої. Якщо раніше російське керівництво демонструвало впевненість у своїх можливостях, то нині, за оцінками естонської сторони, дедалі більше занепокоєння викликають саме глибокі удари українських безпілотників.

Особливу увагу Москва приділяє експорту через Балтійське море. За словами Цахкни, до 60% російського нафтового експорту проходить через Фінську затоку, що робить цей напрямок критично важливим для економіки країни.

Водночас глава естонського МЗС вважає передчасними розмови про готовність Володимира Путіна до реальних переговорів. На його думку, Кремль і надалі намагатиметься затягувати час, сподіваючись виснажити підтримку України з боку Заходу.

Цахкна також застеріг європейських партнерів від спроб зайняти позицію «нейтрального посередника». На його переконання, Росія прагне втягнути окремі країни ЄС у переговорний процес саме для того, щоб послабити санкційний тиск і розділити європейську єдність.

«Путін намагатиметься використати переговори як інструмент для виграшу часу. Якщо Європа почне сприймати себе не союзником України, а нейтральним посередником, це стане дуже небезпечним сценарієм», — заявив естонський міністр.

У Таллінні переконані, що саме збереження військової підтримки України та подальший економічний тиск на Росію залишаються найефективнішим способом стримування Кремля, навіть якщо це супроводжується окремими ризиками для сусідніх держав.

Джерело: Financial Times.