Війна Росії проти України може наближатися до моменту, коли сторони отримають шанс не на остаточний мир, а на довготривале припинення вогню. Водночас це «вікно можливостей» не залишатиметься відкритим безкінечно. Таку думку у колонці для Financial Times висловив голова Центру ліберальних стратегій Іван Крастєв.
На його думку, головною перешкодою для припинення бойових дій залишається переконання Володимира Путіна, що Росія здатна досягти повної перемоги. Водночас автор застерігає й Захід від іншої крайності — віри в те, що дипломатія обов’язково приведе до всеохопної мирної угоди. У сучасному світі, вважає Крастєв, мир дедалі частіше означає не остаточне врегулювання конфлікту, а тривалий стан невизначеності.
Автор наголошує, що характер війни змінився завдяки технологічній революції, насамперед масовому застосуванню безпілотників. На його думку, саме українські далекобійні удари по території Росії змусили Москву переглянути свої підходи до оборони та продемонстрували вразливість російської військової інфраструктури.
Особливу увагу Крастєв звертає на відкритий лист президента України Володимира Зеленського до Володимира Путіна від 4 червня, у якому український лідер закликав до прямих переговорів. Автор вважає, що цей крок може свідчити про зміну українського бачення завершення війни. Якщо дрони змінили способи ведення бойових дій, то політичні сигнали Києва можуть означати зміну підходів до пошуку шляху їх припинення.
На думку Крастєва, Росія також не перебуває у виграшному становищі. Він стверджує, що літній наступ російської армії фактично був зупинений технологічною перевагою України, тоді як втрати російських військ перевищують темпи поповнення особового складу. Подальша спроба захопити весь Донбас, вважає автор, вимагатиме або масштабної мобілізації, або ще небезпечнішої ескалації, що може мати непередбачувані наслідки.
Водночас Крастєв припускає, що Кремль міг би представити навіть припинення бойових дій як власний успіх. Зокрема, Москва може заявити про досягнення окремих своїх цілей, якщо питання вступу України до НАТО залишатиметься відкладеним, а розміщення європейських миротворців не стане частиною можливих домовленостей.
Оцінюючи становище України, автор зазначає, що, попри втрату частини територій, Київ уже досяг одного принципового результату. Світ переконався, що Україна є незалежною державою зі власною політичною нацією, а її армія стала однією з найбоєздатніших у Європі. Українська оборонна промисловість також суттєво посилила свої позиції та стала предметом вивчення для багатьох держав.
Разом із тим Крастєв звертає увагу на демографічну ціну війни. На його думку, головне питання для України полягає вже не лише у військовому опорі Росії, а й у тому, скільки людських втрат ще може дозволити собі країна без загрози для власного майбутнього. Затягування війни означає нові загибелі, подальше скорочення народжуваності та зменшення шансів на повернення мільйонів українців із-за кордону.
На завершення автор робить висновок, що нині існує реальна можливість досягти припинення вогню, однак вона може бути втрачена. На його переконання, цьому можуть завадити як переконаність Кремля у можливості повної перемоги, так і небажання європейських союзників усвідомити, що сучасний мир дедалі більше відрізняється від класичних моделей завершення воєн.
Джерело: Financial Times.
