Ідею асоційованого або поступового членства України в Євросоюзі, паралельно з переговорами про повноправний вступ, варто сприймати серйозно, вважає старша наукова співробітниця Інституту Брюгеля Гізер Граббе.

На її думку, пропозиція канцлера Німеччини Фрідріха Мерца щодо поетапної інтеграції України до політик ЄС поки сформульована досить загально, однак може стати компромісним рішенням для країн-членів, які не готові до швидкого розширення Союзу.

Йдеться про відкриття для України більшої кількості програм ЄС ще до повноцінного вступу. Це могло б стати своєрідним випробувальним періодом для перевірки здатності Києва впроваджувати європейські норми та правила.

Експертка називає два ключові плюси такого підходу. По-перше, перспектива поступового, але незворотного руху до членства стимулюватиме реформи та стримуватиме відкат назад. По-друге, жорсткіші механізми контролю за використанням європейських коштів можуть зменшити корупційні ризики як для нових, так і для чинних членів ЄС.

Важливим аргументом також називають безпеку. Україна вже зараз розглядається як важливий елемент європейської оборонної архітектури завдяки бойовому досвіду, розвиненій оборонній промисловості та армії, яка має практичний досвід сучасної війни.

На думку Граббе, політичне представництво України в європейських структурах могло б відкрити шлях до глибшої співпраці у сфері безпеки. Зокрема, Київ міг би стати частиною нового формату на кшталт «Європейської ради безпеки» разом із країнами поза ЄС, такими як Велика Британія та Норвегія, для координації оборонних рішень і швидкого реагування на загрози.

Водночас авторка визнає, що президент Володимир Зеленський та частина європейських столиць наразі скептично ставляться до ідеї «напівчленства». Однак у перспективі символічний статус може допомогти зберегти політичну підтримку України під час тривалого процесу вступу, який, за оцінками експертів, може тривати майже десять років.