У воду потрапляє безліч шкідливих речовин внаслідок людської діяльності. Це можуть бути як побутові та будівельні відходи, так і добрива з полів. Усе це спершу накопичується в ґрунті, а згодом потрапляє в підземні та поверхневі води.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на члена ради Української водної асоціації Леоніда Бицюру.

Найпроблемніші регіони — там, де промисловість

Найбільше забруднень фіксують у центральній Україні, зокрема у Дніпрі, Запоріжжі та на сході країни. Це пов’язано з великою концентрацією промислових підприємств.

Серйозну загрозу становлять і затоплені шахти на сході — через бойові дії їх неможливо осушити. Окрему загрозу становлять металургійні й гірничодобувні підприємства, які у великій кількості розташовані в одному регіоні. Меншою мірою подібні проблеми спостерігаються також у Львівській області.

Аграрне забруднення — не менш небезпечне

У ряді західноукраїнських областей — Івано-Франківській, Тернопільській та Хмельницькій — спостерігаються точкові забруднення від сільського господарства. Особливо шкідливими є свинокомплекси й птахоферми. З полів у воду змиваються пестициди, гербіциди та хімічні добрива. Ці речовини часто не розкладаються і накопичуються у водах.

За словами Бицюри, контроль за якістю ґрунтів в Україні майже не здійснюється. Відповідний законопроєкт блокується в аграрному комітеті Верховної Ради. Таким чином, контроль часто здійснюють самі аграрні підприємства, що породжує конфлікт інтересів.

Проблеми з каналізацією й санітарними нормами

Ще одна причина забруднення — комунально-побутові стоки. У великих містах зазвичай є очисні споруди, проте в селах і маленьких громадах їх часто немає. Через це вода може містити мікроорганізми, фармацевтичні залишки й інші шкідливі речовини.

До того ж, часто порушуються санітарні норми щодо берегових водозахисних зон. Землі біля води розорюються, тож добрива й отрутохімікати легко змиваються у водойми.

Навіть колодязі — не гарантія чистоти

У багатьох селах воду з колодязів також не можна вважати безпечною. Поблизу населених пунктів часто є стихійні або навіть організовані сміттєзвалища. Через них вода стає каламутною, має сторонній запах або навіть піну.

“Ілюзія, що вода в селах чистіша за міську — хибна. Часто вона ще більш небезпечна”, — підсумував Бицюра.