28 квітня церковний календар згадує святих мучеників Даду, Максима і Квінтіліана, які стали жертвами гонінь за часів імператора Діоклетіана (284-305 рр.). У цей період було видано наказ приносити жертви язичницьким богам на урочистих святах, а християн піддавали смертній карі.

Як повідомляє видання «Патріот Донбасу», в місті Доростолі, де правили намісники імператора Тарквіній і Гавіній, було організовано пишне свято, на якому зібралися не тільки жителі міста, але й навколишніх сіл.

Після завершення святкування до імператора донесли, що троє братів – Дада, Максим і Квінтіліан – відмовилися виконати наказ і повернулися до свого села Озовія. За ними були послані воїни, які застали святу трійцю під час молитви і відвели їх на суд.

При допиті брати відкрито сповідували свою християнську віру. Тарквіній запропонував святому Максиму стати жерцем бога Зевса, але той відмовився, назвавши Зевса перелюбником і закликавши до вірності Істинному Богу.

Тарквіній спробував переконати братів, але вони заявили, що їхній брат Максим добре знає Святе Письмо, і вони всі дотримуються його вчення. Мучеників ув’язнили, проте навіть у темниці вони не переставали думати про спасіння своїх душ. Вночі, коли святі спали, їм явився диявол з мечем, але вони прокинулися і побачили Ангела, який заспокоїв їх словами: “Не бійтеся! Бог – ваша надія, прийме вас до Себе. Він недалеко від вас і допоможе вам”.

На наступний день Тарквіній заявив, що боги вказали йому уві сні свою волю: якщо брати не принесуть жертви, їх чекає смерть. Мученики відповіли, що їхній Господь наказав зазнати мук за Його Святе Ім’я.

Після кількох днів допитів і тортур їм винесли смертний вирок. Братів привезли до їхнього села, де вони були страчені мечем в 286 році.