Лілія Усік, депутатка Палати депутатів Берліна, запевнила, що ставлення німців до українських біженців навіть через півтора року після повномасштабного російського вторгнення залишається мегапозитивним. І допомога їм триватиме.
Про це вона сказала в інтерв'ю Українському радіо.
"Взагалі, культура допомоги дуже розвинена тут, і особливо до українців мегапозитивне ставлення. Зараз сім'ї, які приїхали, вже через рік знайшли своє житло. Тож пошук житла — це було найчастіше запитання до мене. Друге було пов'язано з садочками, зі школами, тобто, де діти будуть ходити до школи, де вони будуть ходити до садочка. Це не легко, але все більш-менш теж вирішилося. Що ще не вирішилося — це питання визнання кваліфікації. Тобто приїхали вчителі, лікарі, бухгалтери, різні групи працівників. Знайшли роботу тільки ті, які дуже добре знають англійську та IT", – розповіла вона.
На думку Усік, щодо працевлаштування найкраще було б починати з тандем-програм.
"Наприклад, людина приходить на якусь фірму і прикріплюється до німця чи німкені. Це інший колега чи колежанка, які допомагають людині інтегруватися. Тобто вони розповідають, як працювати, а вивчення мови відбувається на робочому місці. І зазвичай, коли мова практично необхідна, то вона вивчається набагато швидше, а не так, як українці вивчають зараз німецьку — 4 години 4 дні на тиждень", – зауважила вона.
Другий формат — це так звана госпітація, додала депутатка. Це означає, що людина приходить на фірму і там дивиться, як воно працює.
Щодо допомоги Усік розповіла, що джоб-центр (агентура, яка займається працевлаштуванням) вираховує її для кожної людини окремо.
"Якщо взяти жінку з дитиною, жінка буде отримувати гроші на житло. Тобто, якщо це житло сягає 700 євро, то джоб-центр перекриє ці гроші. Якщо жінка знайде житло, яке коштуватиме 750 євро, то це ще буде сіра зона, і джоб-центр також може перекрити. Якщо це буде житло за 1200 євро, то джоб-центр скаже шукати інше житло, адже це занадто дорого. Потім жінці дають гроші на дитину — 250 євро. У Німеччині дітьми вважаються особи до 21-25 років. Потім їм дають культурний паспорт, який дозволяє ходити в зоопарк, заповідники, музеї, культурні інституції. На це вони отримують великі знижки і можуть майже безкоштовно ходити. Також вони отримують фінансування їхнього проїзного в Берліні, який зазвичай коштує 69 євро. Крім того, вони отримують ще певні виплати на місяць — близько 500 євро на їжу. Також є різні виплати на меблі. Наприклад, можна повернути до 2000 євро, якщо там доводиш із рахунком, що купив диван, ліжко, шафу або стілець. Потім ще були виплати на одяг. Тобто є одноразові та постійні виплати. Ці гроші прирівнюються до німецьких виплат. Тобто соціальні виплати більш-менш такі ж самі, як у німців. І зазвичай, якщо німці живуть на ці гроші, це вважається бідний ступенем. Тобто це не середній клас і навіть не близько до середнього класу. Середня "чиста" зарплата у німців на людину сягає від 2000 євро на місяць. Водночас біженці отримують на руки 500 євро, а також житло", – уточнила вона
Водночас депутатка наголосила, що зараз у Німеччині немає втоми від війни, допомога триватиме.
На переконання Усік, українські біженці, шукачі притулку, тут можуть толеруватися безкінечно, тобто в Німеччині тим чи іншим чином ці допомоги трива
