У Чехії Міністерству внутрішніх справ довелося офіційно спростовувати дезінформацію та чутки, що ширяться серед українських біженців.

Відповідну інформацію відомство опублікувало на своєму сайті.

"Ми спростовуємо містифікації, які поширюються серед людей, що приїжджають з України", — заявили у відомстві.

Як зазначили у МВС, деякі українці думають, що, коли війна закінчиться, їм доведеться повернутися в Україну протягом трьох днів. А інші переконані, що втратять візу, якщо не влаштуються на роботу протягом трьох місяців.

Які міфи поширюються?

Міф №1: Я не реєструватимуся в центрі допомоги, бо коли я це зроблю, вони відберуть мій паспорт і змусять працювати на заводі, у місці, де мені не дозволять виходити.

Насправді: іноземець зобов'язаний зареєструватися в поліції з прав іноземців протягом трьох днів після прибуття, але його паспорт не вилучають. Якщо український громадянин тікає від війни і вирішить подати заяву на статус тимчасового захисту в Чехії (це добровільно), він отримає вільний доступ до ринку праці. Якщо цей статус буде надано, він може працювати на тих самих умовах, що й громадяни Чехії — жодне робоче місце не буде нав'язане примусово.

Міф №2: Коли я реєструватиму свого молодшого брата чи сестру, нас розділять, заберуть неповнолітню дитину і віддадуть до дитячого будинку, бо я не її батько/мати.

Насправді: Метою реєстрації неповнолітнього є надання необхідної підтримки чи допомоги з боку відповідних державних органів. Наслідком реєстрації точно не є автоматичне влаштування дитини до дитячого будинку чи іншого виду піклування.

Міф №3: Я не реєструватимуся як претендент на роботу в центр зайнятості, бо мене змусять працювати на заводі.

Насправді: реєстрація в центрі зайнятості є добровільною і має на меті допомогти зацікавленій особі знайти підходящу роботу, якщо людині це не вдалося зробити самостійно, оскільки власник тимчасового захисту може шукати роботу і сам, не користуючись послугами центру зайнятості.

Міф №4: Я не буду входити до реєстру претендентів на роботу в центр зайнятості, тому що, зробивши це і відмовившись від роботи, до якої мене примушуватимуть, я втрачу підтримку в розмірі 5000 крон на місяць.

Насправді: виплата гуманітарної допомоги не залежить від того, чи стане іноземець зареєстрованим кандидатом, чи буде самостійним шукачем роботи.

Міф №5: Після того, як я зареєструюся в центрі допомоги і вкажу свою адресу, я не зможу переїхати в іншу частину Чехії, інакше втрачу візу.

Насправді: Власник тимчасового захисту може пересуватися територією Чеської Республіки без обмежень (за наявності житла). Їм залишається лише повідомити про зміну адреси проживання (поштою на відповідному формулярі або особисто).

Міф №6: Коли я їду з Чехії в іншу європейську країну, нехай навіть на один день, я втрачаю візу.

Насправді: якщо громадянину України надано тимчасовий захист (віза тимчасового захисту), він або вона може подорожувати в іншу державу-член ЄС на строк до 90 днів кожні 180 днів.

Міф №7: У мене, як українця, немає шансів відкрити бізнес у Чехії з фінансових та адміністративних причин, мені залишається тільки працювати нелегально.

Насправді: якщо громадянину України надано тимчасовий захист, він має таку саму можливість заснувати приватне підприємство, як і громадянин Чехії.

Міф №8: Якщо я отримаю візу біженця, я не зможу повернутися в Україну.

Насправді: власники статусу тимчасового захисту можуть повернутися в Україну.

Міф №9: Підтримка 5000 на місяць фактично є державною позикою.

Насправді: це не позика, це безповоротна гуманітарна допомога.

Міф №10: Для реєстрації в асистент-центрі обов'язково потрібен закордонний паспорт (українського недостатньо) і якщо його немає, то їхати туди взагалі немає сенсу.

Насправді: пред'явити внутрішній паспорт для реєстрації можна, якщо у відповідної особи немає закордонного паспорта.