Переселенець зі Слов’янськаДмитро Мамоновстворив електроноші для зручнішого транспортування поранених.
Про його особливості тапереваги розповідається усюжеті «Ранку Вдома».
Щодня багато воїнів отримують поранення наполі бою. І інколи побратимам доводиться виносити їх насобі. Тапереселенець Дмитро Мамонов, котрий знайшов прихисток уЖитомирі, створив електроноші, котрі зможуть полегшити транспортування.
Цяконструкція може врятувати неодне життя нафронті, адже здатна перевозити до120 кілограмів. Навиготовлення першого прототипу Дмитру знадобилося декілька місяців. Все робив завласні кошти. Разом із військовими провів випробування винаходу наполігоні.
«Моя формула була така, щоб цей засіб пройшов там, денепройдуть четверо солдатів зношами»,—каже інженер-конструктор Дмитро Мамонов.
Економіст заосвітою, Дмитро все життя присвятив винаходам татехніці. Щеу2014 році у рідному Слов’янську чоловік створив власний бізнес— запустив насвоєму подвір'ї виробництво автоматичних пелетних пальників. Вони призначені для спалювання твердого гранульованого палива. Бізнес йшов угору, чоловік збудував невеликий цех, найняв працівників.
Пізніше разом із сином Дмитро Мамонов захопився створенням катальних атракціонів увигляді танків. Виготовляв Т-34, «Тирг» та«Оплот»— український флагман. Дмитро конструював свої винаходи, допоки Росія непочала повномасштабний наступ і звела всі плани Дмитра нанівець.
Родина Мамонова із двома дітьми евакуювалися доЖитомира. Тут почали все знуля. Донька тасин пішли дошколи, відвідують спортивні гуртки, беруть участь узмаганнях і навіть посідають призові місця. Сам чоловік повернувся доконструювання. Спочатку працевлаштувався наодне зжитомирських підприємства, дерозробив гусеничне шасі для різних військових потреб.
«Учервні мизробили перші шасі, потім одразу друге— колісне. Про успіхи яможу судити зтого, щоугрудні 2022 року Міністерство оборони купило один зразок і зараз замовило щечотири»,—ділиться інженер.
Згодом Дмитро вирішив працювати насебе. Тоді і прийшла ідея створити електроноші для евакуації поранених.
«Спочатку яставив собі амбітну мету, щоцебуде засіб, який витягуватиме з-під вогню пораненого. Але коли япроконсультувався збойовим медиком Данилом із Житомира, він мені пояснив, щонасправді основне завдання— цетранспортування постраждалого з місця поранення»,—каже він.
Навиготовлення першого прототипу знадобилося декілька місяців. Дмитро все робив завласні кошти. Спочатку винахідник створив 3D-проєкт, отримав деталі від київської компанії, авже потім самостійно займався токарними тазварювальними роботами. Механізм вдосконалив і разом з військовими провів випробування наполігоні.
Зазвичай для евакуації пораненого потрібно чотири людини, електроноші дозволяють церобити задопомогою однієї людини. Ноші компактно складаються, керується пультом управління, можуть зберігатися впольових умовах, аувипадку несправності винахід невимагає спеціального обслуговування.
Виріб Дмитро вже відправив українським захисникам вБахмут, азараз шукає інвестора, який міг би фінансувати його проєкт.
