Сьогодні, 1 липня, під час засідання Кабінету Міністрів три кандидати в мовні омбудсмени презентували своє бачення і плани щодо захисту української мови як державної на посаді.
Про це розповідає «Українська правда».
Серед кандидатів:
Світлана Бронікова (від Мінкульту),
Тарас Кремінь (подання кандидатури від уповноваженої з прав людини),
Святослав Літинський (від Мін’юсту).
Світлана Бронікова
Охарактеризував кандидатку міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.
«Пані Світлана – професійний філолог, спеціаліст з комунікацій, має за собою багато наукових робіт в цій площині. Я думаю, що її зважена послідовна позиція з популяризації мови може слугувати виконанню обов’язків уповноваженого з питань мови якнайкраще», – сказав він.
Пропонує:
«Перше – прибрати мову з порядку денного політичних спекуляцій, нівелювати підстави у політиків для маніпуляцій. Скільки років замість умов розвитку державної мови у всіх сферах, зокрема, у найвищих кабінетах, політики захищали частіше не державну мову, а себе – безграмотно, болюче, використовуючи, наприклад, поняття «рідна мова». Рідна мова – це мова родини, мами, а вона – не завжди українськомовна. Отже – ні політичним спекуляціям, «так» конкретним діям щодо сприяння функціонування української як державної у всіх сферах суспільного життя», – розповіла вона.
Другим кроком кандидатка пропонує «активізувати дію закону, усіх його механізмів – від роз’яснення норм закону до державного контролю».
«Для цього організувати структуру секретаріату, створити команду, яка усвідомлює свою місію. Визначити чіткі напрямки діяльності, організувати процеси, процеси, виписати функції кожного на своєму місці. Де більше дії, там залишається менше місця для гасел. Спокійно і рішуче, толерантно і наполегливо говорити «ні» порушникам закону», – сказала Бронікова.
Рутинним та скрупульозним є третій крок – щоденна, невтомна, буденна і невгамовна робота.
«Важливий кожен крок, конструкція неможлива без будь-якого з них», – додала кандидатка.
Святослав Літинський
До призначення Ткаченка на посаду Мінкульт та Мін’юст подали кандидатуру Святослава Літинського, який активно захищає українську мову у суді. Потім з’явилася кандидатура Тараса Кременя.
Обох підтримують мовні активісти і Ткаченко мав зустрітися з обома кандидатами. Зустріч відбулась, кандидатуру активіста Мінкульт відкликав і вніс у список Світлану Бронікову.
Літинський розповів, що впродовж 2016-2019 рр. ним було зроблено багато роботи щодо поширення державної мови.
Це були надіслані листи (більше 500), серед яких 50 запитів щодо перекладу Інтернет-магазинів, здійснено 125 судових проваджень (в тому числі апеляційних та касаційних скарг) і тут також йшлось про позовні заяви про переклад інтернет-магазинів (allo.ua, modnakasta.ua …). Були укладені мирові угоди та гарантійні листи з інтернет-магазинами.
Завдяки судам та постійному нагадуванню виробникам техніки про обов’язковість виконання закону, починаючи з 2016 року з’являлися пральні машини, ноутбуки та мікрохвильові печі із маркуванням українською мовою.
Пропонує:
Запуск секретаріату (2-4 місяці)
Роз’яснювальна робота серед посадовців та компаній. Організація семінарів через бізнес асоціації.
Співпраця з Кабміном, для виконання державної політики захисту державної мови. Листи-роз’яснення, як МОН. Пам’ятки вимог закону.
Охорона закону (шляхом консультацій з народними депутатами)
Моніторинг виконання закону. Розгляд звернень.
Тарас Кремінь
Я корінний миколаївець, народився тут в 1978 році, за дипломом я вчитель української та іноземної мови, кандидат наук, доцент, докторант. Все своє життя я присвятив викладанню української літератури», – розповів про себе Кремінь.
Крім того, був депутатом Миколаївської облради, працював у профільній комісії з питань освіти і науки, а у 2014 році очолив Миколаївську облраду.
«На цій посаді я зробив все необхідне від мене залежне і від нашої громади для того, щоб підняти рівень державної мови, щоб підвищити рівень книговидання, книгорозповсюдження», – додав кандидат.
З 2014 по 2019 – народний депутат України, очолював підкомітет з питань середньої і загальної освіти.
«Є автором приблизно 60 законодавчих ініціатив, серед яких – закон про освіту закон про забезпечення функціонування української мови як державної», – розповів Кремінь.
Пропонує:
Україні потрібна Державна програма сприяння опануванню державної мови.
«Я бачу це у тому, що треба максимально сприяти її поширенню і розповсюдженню реалізації творчих ініціатив, обов’язкове започаткування безкоштовних курсів з вивчення української. Така практика в багатьох регіонах є. Це так звані волонтерські курси, але я думаю, що тут з боку держави повинна бути максимальна підтримка. Крім всього іншого – це співпраця з закладами освіти і науки, бо я вважаю, що там повинна розвиватися українська мова, захищатися і вивчатися», – пояснив Кремінь.
Підготовка пропозицій щодо забезпечення ефективної реалізації держполітики у сфері мови.
«Це не тільки законодавча пропозиція, а це і реалізація і моніторинг тих державних програм, які направлені на розвиток, підтримку і максимальне поширення української мови як державної», – додав кандидат.
Розгляд скарг щодо дотримання вимог законодавства про державну мову, щоб «консолідовано, толерантно, культурно, чесно, об’єктивно ми повинні захистити цю мову».
Нагадаємо. Посаду мовного омбудсмена запровадили після набуття чинності закону про мову.
Першим мовним омбудсменомстала Тетяна Монахова, але через 6 місяців пішла з посади, оскільки, за її словами, без секретаріату, який тоді так і не створили, вона була безсила.
