Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» набув чинності. Водночас, низка положень у ньому не входить до компетенції Нацбанку і він чекає пояснень від регуляторів.

Про це заявив на брифінгу директор департаменту платіжних систем Олексій Шабан.

За його словами, попри те, що закон набирає чинності 28 квітня 2020 року, Нацбанк досі чекає додаткових роз’яснень від регуляторів щодо застосування цих норм через те, що низка питань взагалі не має відношення до банків та фінансових установ.

«Є низка питань, які не стосуються ні банків, ні фінансових установ. Наприклад, перевірка рієлторами джерела походження коштів у клієнтів, ідентифікація покупців при купівлі коштовностей понад певну суму, ідентифікація при страховій виплаті. На ці та низку інших питань Нацбанк не може відповісти, бо регулювання цих суб`єктів первинного фінансового моніторингу не відноситься до компетенції Національного банку. І ми очікуємо від регуляторів цих сфер додаткових роз’яснень», – наголосив Шабан.

Читайте також: «Покажи паспорт: завтра вступають в силу нові правила переказів»

Нагадаємо. Раніше Шабан заявляв, що Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» не змінить майже нічого для банків та їхніх клієнтів, оскільки і власник картки платника, і власник картки отримувача вже ідентифіковані банком, і ніяких додаткових ідентифікацій не потрібно.

Водночас, з 28 квітня можна перевести без підтвердження своєї особистості лише 5 тисяч гривень. І у разі кількох переказів за місяць потрібно буде пояснити, звідки взялися гроші

Також закон запроваджує ідентифікацію власників електронних гаманців та ідентифікацію платників при розрахунках, переказах посередництвом мобільних операторів. Для цього законом встановлено перехідний період до 1 січня 2021 року.