Сьогодні, 19 січня, християни відзначають велике церковне свято — Водохреще. Цей день завершує цикл різдвяно-новорічних свят і є одним із найважливіших свят християнських церков і конфесій, символом якого є вода. Він знаменує прихід Спасителя в наш світ.
«Патріот Донбасу» розповідає про історію та традиції свята.
Історія та значення цього дня
Вважається, що саме в цей день, коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, пророк Іоан Предтеча він же — Іван Хреститель охрестив його в річці Йордані, тому і саме свято має ще іншу назву — Йордан. За розповіддю у Євангеліях, коли Ісус вийшов на берег — з небес почувся голос Бога-Отця, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва свята — Богоявлення. Саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день за християнським вченням з’явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець — в голосі, Син Божий — у плоті, Дух Святий — у вигляді голуба.
Свято Водохреще увібрало в себе багато обрядів, пов’язаних з водою.
Весь день 18 січня дотримувалися суворого посту. Надвечір напередодні Водохрещі (друга кутя, голодний Святвечір, голодна кутя) ішли до церкви, де відбувалась святкова служба. В цей день у всіх селах і містах, де є церкви, святять воду (з опівночі до опівночі вона набуває цілющих властивостей). Зазвичай священники освячують воду у водоймах та спеціально пробитих ополонках. Ці ополонки ще називають йорданями. Після освячення люди можуть набирати воду у свої пляшки та нести додому.
Дехто схильний вважати, що цьому сприяє срібло від хреста, який священник занурює в воду під час обряду.
Свідчить про такий звичай і видатний історик, етнограф Степан Килимник: «Після відправи освячується вода опусканням хреста та вогнем — горящими свічками. Після цього вода вважалася освяченою й кожний поспішав чимдуж набрати скорше, а навіть першим, чи в складі перших. Це тому, що збереглося повір’я, що хто скорше набере, то та вода має міцніші цілющі й чарівні властивості. Кожний по освяченні води п’є її «на здоров’я й видалення лихих сил». В окремих місцевостях також окремі особи купаються, опустившись у воду, швидко одягаються, щоб не застудитися… Є звичаї пускати в річку дерев’яного хреста, а молоді хлопці намагаються скорше його зловити на воді».
Принісши в глечику або пляшці свячену воду додому, господар кропив нею всіх членів сім’ї, хату подвір’я, криницю, сільськогосподарський реманент, домову худобу. Цінували її пасічники. І досі залишається загадковим явище, що водохрещенська вода не псується, не має запаху. Зберігають воду протягом цілого року, аж до нової, лікуючи тілесні й духовні хвороби. Віддавна богоявленську воду українці вважають своєрідним порятунком від багатьох недуг.
Причому часто свята вода може зцілити невіруючу, нехрещену людину і не вплинути на віруючого. Чому? Це таємниця Господа.
Також аби залякати нечисту силу, було заведено курити ладан чи пахуче зілля, малювати крейдою або олівцем хрести на хатньому начинні, дверях, господарських будівлях.
Побутує таке уявлення, що гуцули ж розпускали вівсяний сніп, занесений в хату ще на початку святок. З нього робили перевесла (джгут зі скрученої соломи для перев’язування снопів), якими господар обв’язував кожне фруктове дерево в саду, аби родили так рясно, як овес. Після виконання деяких ритуалів різдвяного Святвечора та після урочистої трапези проганяли куттю — тобто виходили з хати й зчиняли галас, б’ючи макогоном або поліном по парканах, пустих цебрах тощо.
Занурення в давню епоху
У сиву-сиву давнину ще за тиждень перед Водохрещам парубоча громада прорубували на річці ополонку, випилювали з льоду великий хрест або з льоду й снігу робили кілька скульптурних зображень хреста, ставили над ополонкою й обливали буряковим квасом, щоб було б червоним. Біля хреста будували — теж з льоду — престол. Все це оздоблювали аркою з ялинових або соснових гілок — «царські врата».
Митрополит Іларіон (Огієнко) писав: «Вода мала магічну силу особливо під час загальних Свят, коли вона надто очищальна, плодюча й цілюща. Обряди купання, обливання, збирання роси й т. ін. дуже старі й різноманітні.
Християнство спочатку сильно боролося з цим шануванням води, але не змогло його перемогти, і в кінці прийняло й освятило його, і в нас тепер ставлять каплички над криничками, джерельцями, потоками й т. ін., і власне тут часто появляються чудотворні Ікони. Хресні ходи до таких капличок особливо популярні в нас в Україні.
На Святах сонця шанувалася й вода, і це перейшло й до Християнства. На Святі народження сонця (пізніше Різдво) вода мала цілющу силу, і охочі в ній купалися, що робиться на Водохреща (на Йордані) й тепер».
Купатися чи не купатися на Водохреще: ось у чому питання
Найпоширенішою традицією на Водохреща була і залишається традиція купання в освяченій ополонці. Щороку дедалі більше українців наважуються зануритися у крижану очищену воду.
Церква не забороняє пірнати у зимову воду. Але у ПЦУ зазначають, що пірнаючи у холодну воду не можна «змити» свої гріхи. Багато людей під час подібних дій підігрівають себе спиртним і не соромляться у висловлюваннях, що вже не є допустимим у релігії.
Міністерство охорони здоров’я України радить:
● пірнати в ополонку можна лише якщо ви повністю здорові;
● обов’язкова умова перед зануренням у воду — енергійна розминка. Не варто застрибувати у воду одразу: спочатку намочіть обличчя, груди, живіт та спину. Лише після цього занурюйтесь по шию. Не варто пірнати з головою — це може призвести до різкого охолодження організму;
● безпечне перебування у крижаній воді — 3-5 секунд;
● після купання зніміть мокрий одяг, розітріться рушником і одягніть теплі речі. Одяг має бути просторим, з мінімальною кількістю ґудзиків та застібок, а взуття — зручним і бажано без шнурівок. Якщо у вас оніміли пальці рук, потримайте їх на шиї або животі кілька секунд, зігрійте подихом і продовжуйте одягатися;
● «зігріватися» перед чи після купання в ополонці алкоголем — небезпечно. Він розширює судини, тому ви втрачатимете тепло значно швидше;
● не куріть до чи після купання, якщо маєте таку звичку. Куріння порушує кровообіг та збільшує охолодження.
Нагадаємо, що у Святому писанні не вказано, що це обов’язковий святковий ритуал. Тому незагартованим людям зі слабким імунітетом варто добре подумати, перш ніж піддаватися такому «випробуванню».
Що не можна робити на Богоявлення
● Сваритися, брехати, обмовляти й скаржитися. Цей день повинен бути присвячений очищеннюдуші від усіх гріхів. Краще примиріться з рідними та всіма, з ким були непорозуміння.
● Плакати, бо можна проливати сльози до наступного свята.
● Працювати, займатися хатньою роботою, особливо прати. Вважають, що це може осквернити воду.
● Влаштовувати застілля і пишні гуляння, водохресний піст вважається дуже суворим.
● Ворожити, бо можна «переворожити» свою долю до гіршого. Однак, можна загадати заповітне бажання – за повір’ям, воно збудеться. Також вважається, що у ніч на Водохреща сняться віщі сни.
19 січня: українські народні прикмети
● Коли на Водохреща риба табунами ходить — на рої добре.
● На Водохрещі день теплий буде хліб темний.
● Якщо хмарно — хліба буде вдосталь.
● Йде лапатий сніг — на врожай.
● Якщо зоряна ніч — вродяться горіхи і ягоди.
● Коли на Водохрещі з’явився повний місяць — бути великій воді.
● Удень йде сніг — на врожай гречки: вранці — ранньої, вдень — середньої, а ввечері — пізньої.
● Якщо вдень випав іній, то у відповідний день весни треба сіяти пшеницю.
● Під час освячення води йде сніг — добре роїтимуться бджоли та колоситимуться хліба.
Після Водохреща розпочинався новий весільний сезон, який тривав до Великого посту. Це був час веселощів і дозвілля. Молодь збиралась на вечорниці, сім’ї влаштовували складчини та ходили один до одного в гості з метою наблизити весну.
Дорогі українці, читачі нашого сайту!
Від всього колективу медіагрупи «Патріот Донбасу» прийміть найщиріші вітання з Богоявленням і Хрещенням Господнім!
Нехай це велике свято оновлення й очищення зробить ваше життя світлішим і добрішим. Бажаємо, щоб Божа благодать зійшла з небес у кожну хату, міцного здоров’я всім українцям, щастя непомірного і мирного неба над головою!
Слава Ісусу Христу!
/Текст підготовлено для «Патріот Донбасу» на основі відкритих джерел/
