Війна між США, Ізраїлем та Іраном уже напряму впливає на ситуацію навколо України, змінюючи баланс ресурсів, політичної уваги та енергетичних ринків. На цьому тлі, як пише Die Zeit, для Києва одночасно відкриваються і нові ризики, і нові можливості. 

Перший ефект – зростання нафтових доходів Росії через стрибок цін після кризи в Ормузькій протоці. Це частково дає Москві додатковий фінансовий ресурс. Водночас українські удари дронами по НПЗ, портах і нафтових терміналах у Чорному морі та Балтиці продовжують регулярно зрізати значну частину експортних можливостей РФ, не даючи Кремлю повністю конвертувати ціновий бонус у стабільний прибуток. 

Другий ключовий наслідок – ризик перерозподілу західних ресурсів на Близький Схід. У НАТО зростає нервозність через те, що частина ППО, боєприпасів та політичної уваги США може бути тимчасово перекинута на іранський напрямок. Саме тому в Європі дедалі сильніше звучить думка, що підтримка України більше не може критично залежати лише від Вашингтона. 

На цьому фоні роль Європи різко посилюється. Для Брюсселя, Берліна, Парижа та Лондона підтримка Києва стає не лише питанням солідарності, а й способом накопичити власний політичний капітал перед будь-якими майбутніми переговорами з Москвою. Фактично саме ЄС дедалі більше перетворюється на головний стратегічний тил України. 

Для України це означає нову фазу: війна на Близькому Сході не зменшує її значення, а навпаки вбудовує український фронт у ширшу глобальну безпекову архітектуру, де досвід Києва у боротьбі з дешевими дронами, ППО та енергетичним тиском стає ще більш затребуваним.