З минулого року, коли Українська греко-католицька церква та Православна церква України перейшли на новий стиль, дати нерухомих свят для обох конфесій змістилися на 13 днів. Відповідно перенеслися й дати колядування й щедрування.

Детально про це розповідає видання “УП.Життя”.

Колядування

Колядки – це народні пісні, що з’явилися ще за часів язичництва й були пов’язані з зимовими святами. Коляда починається у переддень Різдва, тобто у Святвечір, який тепер відзначають 24 грудня.

А от закінчували колядувати завжди по різному. У Православній Церкві України розповіли, що в українців склалася масова традиція колядувати три дні. Однак за церковною традицією колядувати можна до Богоявлення – за новим стилем його відзначають 14 січня.

Щедрування

Щедрівками називають величальні українські народні обрядові пісні. За звичаєм, щедрівки, як і колядки, величають господаря та його родину у вечір “щедрої куті” – тобто, Щедрий Вечір. Його ще називають днем Святої Меланки.

Раніше це свято відзначали 13 січня, а наступний день – 14 січня – називали Старим Новим роком. Тепер Меланки припадає на 31 грудня, а тому і щедрувати потрібно ввечері цього дня.

Зазвичай у цей день дівчата щедрують звечора і до опівночі, а хлопці вбираються у костюми Маланки, Василя, Цигана, Смерті, Кози та інших фольклорних персонажів і “водять Меланку”.

У деяких областях України щедрують напередодні Водохреща, яке, згідно з новим стилем, відзначають 6 січня.

Посівання

Раніше в Україні посівали у переддень Святого Василя, тобто вранці 14 січня.

Однак нині Василя – 1 січня. Відтак, на ранок після святкування Нового року чекайте вдома посівальників.