Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь закликає народних депутатів не підтримувати й зняти з розгляду проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з навчання державною мовою в навчальних закладах» (№2362), або законопроєкт Бужанського.
Про це мовний омбудсмен Тарас Кремінь написав у своєму Фейсбуці.
Він наголошує, що законопроєкт, який був внесений «Слугою народу» Максимом Бужанським передбачає суттєві зміни в освітньому і мовному законодавстві.
«По-перше, законопроєкт пропонує зірвати перехід на українську мову навчання вже з 1 вересня 2020 року учнів 5-11 класів, які досі навчалися російською мовою, відклавши цей перехід до 2023 року. Міністерство освіти і науки впродовж трьох років провело всю необхідну роботу з підготовки вчителів, підручників, методичних матеріалів для того, щоб наші діти з 1 вересня могли здобувати якісну освіту українською мовою. Ухвалення законопроєкту 2362 позбавить школярів такої можливості, а отже, поставить їх у завідомо гірші умови в реалізації індивідуальної освітньої чи професійної траєкторії.
По-друге, проєкт дозволяє і після 2023 року викладати 40-60% предметів російською мовою у 5-11 класах з навчанням мовою меншин (згідно з чинним законодавством – 20%).
По-третє, у всіх школах України можна буде викладати «один або декілька предметів», у тому числі, російською мовою».
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь підкреслює, що твердження Бужанського про те, що законопроєкт «спрямований на захист порушених конституційних прав російської чи інших національних меншин», не відповідають дійсності.
«Адже Закон України «Про освіту», мовні норми якого були предметом розгляду в Конституційному Суді, рішенням Конституційного Суду №10-р/2019 від 16 липня 2019 року визнаний таким, що відповідає Конституції України», – нагадує він.
Крім того, Кремінь вказує, що МОН не підтримує цей законопроєкт.
«Міністерство освіти і науки України не підтримує законопроєкт 2362, оскільки він суперечить цілям освітньої реформи, а також потребує лише термінових видатків з держбюджету на суму 56 мільйонів гривень. І це за тих непростих епідеміологічних умов, коли є немалі шанси розпочати новий 2020-2021 навчальний рік здобувачам освіти дистанційно, а не в шкільних класах», – підкреслює він.
Омбудсмен нагадує, що і профільний парламентський комітет з питань гуманітарної й інформаційної політики, зважаючи на очевидні ризики, аналогічно рекомендував відхилити цей законопроєкт.
І вказує на те, що суспільство обурене черговим нападом на державну мову і у разі ігнорування такої реакції і протестів наслідки можуть бути непередбачуваними.
«Вірю, що народні депутати України виявлять політичну мудрість і державницьку позицію, знімуть з розгляду законопроєкт 2362 і в подальшому утримуватимуться від тих кроків, що будуть спрямовані на звуження обсягу та сфери застосування державної мови. Забезпечення незворотності освітніх реформ, захист і розвиток української, як і підвищення якості її викладання, стимулювання умотивованого вчителя, партнерство між школою і батьками, – ось деякі з тих ключових пріоритетів, які по-справжньому формують компетентного, відповідального, свідомого громадянина України», – резюмував Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
Швидко та зручно отримуйте новини в нашому Telegram каналі!
