Зазвичай в Україні діти добровільно допомагають своїм непрацездатним батькам. Але у деяких ситуаціях доводиться звертатися до суду, який або підтвердить право батьків на допомогу від дітей, або відмовить їм через неналежне виконання батьківських обов’язків у минулому.
Про це пишуть Новини.LIVE з посиланням на 202 статтю Сімейного кодексу України.
Згідно з українським законодавством, повнолітні діти зобов’язані допомагати батькам, якщо ті втратили працездатність — через вік, хворобу або інвалідність. Йдеться не лише про гроші, а й про базові речі: ліки, продукти, одяг. Є два варіанти такої допомоги:
- добровільно — коли сім’я домовляється без суду;
- через суд — якщо згоди досягти не вдається.
Суд може зобов’язати дітей платити аліменти, якщо:
- батьки непрацездатні;
- немає стабільного доходу;
- їм не вистачає пенсії на життя;
- діти не допомагають добровільно;
- при цьому діти реально можуть фінансово підтримати.
У кожній ситуації суд окремо оцінює обставини. Якщо між сторонами є домовленість, вони самі визначають суму допомоги. У разі судового рішення розмір аліментів може бути фіксованою сумою або часткою від доходу дитини.
Суд враховує кількість дітей, наявність доходів і майна у батьків, розмір пенсії, фінансовий стан дітей, стан здоров’я всіх сторін та інші важливі обставини. Обов’язок утримувати батьків лежить на всіх повнолітніх дітях — як рідних, так і усиновлених. Зазвичай витрати діляться між ними порівну.
Однак закон передбачає і випадки, коли діти звільняються від обов’язку утримувати батьків:
- якщо батьки були позбавлені прав;
- якщо вони мали борги по аліментах у минулому;
- якщо вони не виховували або не утримували дитину.
Простими словами, якщо батьки не дбали про дитину, вона не зобов’язана утримувати їх у старості.
