Всі «три реформи», які були проведені в України, «є дуже негативними для угорців». І це є «великою проблемою». Тим більш, всі вони «політизовані».

Таку заяву зробив посол Угорщини в Україні Іштван Ійдярто в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна».

За його словами, «це реформа освіти, використання мови та адміністративна реформа» і всі вони є однією «головною проблемою».

«На жаль, в Україні на сьогодні є три реформи, які, випадково, всі три, є дуже негативними для угорців: це реформа освіти, використання мови та адміністративна реформа. Якимось чином ці три, в певному сенсі широкі погляди, дуже прогресивні, дуже європейські реформи завдають постійного погіршення прав меншин. Це головна проблема», – сказав Ійдярто.

Дипломат підкреслив, що Угорщина зберігатиме вето на засідання комісії Україна-НАТО на рівні міністрів. І така ситуація буде тривати, поки вони не побачать прогресу з української сторони в забезпеченні прав меншин.

«Зрозуміло, Угорщина не рада цьому вето комісії Україна-НАТО на міністерському рівні. Але доки ми не побачимо якогось прогресу з української сторони, ми маємо зберігати його», – розповів він.

І тут же додав, що наміру заблокувати український шлях до Альянсу у Угорщини немає. А як приклад вказав надання Україні статусу партнера програми розширених можливостей НАТО.

«Я гадаю, ця ситуація з партнерством розширених можливостей продемонструвала, що у нас ніколи не було наміру заблокувати український шлях до НАТО. Що ми робимо, так це блокуємо політичну інституцію, консультативний орган у співпраці НАТО та України на рівні міністрів для того, щоб висловити нашу серйозну стурбованість у зв’язку із ситуацією з правами меншин в Україні», – зазначив він.

Крім того, дипломат додав, що НАТО абсолютно не чужі такі принципи і права, як демократія, економіка, зокрема людські права та права меншин.

«Ось чому ми хотіли зробити дуже серйозний сигнал, що щось не так із правами меншин в Україні, і Україна має повернутися до політики, яку вона вела до ухвалення закону «Про освіту», закону «Про вищу освіту» та закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Це три закони, які різко критикувала угорська сторона», – сказав Ійдярто.

Більш того, заявив, що з самого початку, протягом ухвалення і одразу після ухвалення цих законів Україна почала використовувати політичні аргументи і ситуація із захистом прав меншин стала надполітизованою темою.

«Ми сподіваємося, що ми зможемо повернути цю дискусію в правове поле, говорити про захист меншин. Ми можемо відкинути, позбутися політичних аргументів, і потім ми зможемо досягти чогось», – резюмував дипломат.