Дорогі мої станичани… Якщо ви живете сьогодні тут, то бачите самі все на власні очі. Якщо ж поїхали, то хочу передати привіт і сподівання на те, що коли закінчиться війна, ви повернетесь. Але сьогодні хочеться поділитися новою бідою, з якою неможливо впоратися доки у нас в країні все ще є російська агресія і закрито небо…
Пам’ятаєте, як влітку 2014 року, в розпал війни, жили ми, ніби в блокадному Ленінграді? Не працювали банки і магазини. Їсти було нічого. Чоловіки, що залишилися в селищі, ходили на риболовлю в рибгосп, годували сім’ї і задешево продавали рибу (15 грн. за кілограм).
Жінки варили юшку не тільки для себе, а роздавали сусідам. Так і виживали.
Війна знищила озера, що кишіли коропами і товстолобиками. Вони перетворилися на болота. А люди, які ніколи не бачили дивовижних шкідників, вступили в бій з сараною.
… 15 липня близько 18-00 я почула оглушливий гуркіт, вибігла на вулицю. Сусід кричав «Запалюйте багаття, беріть металеву палицю і бийте об корито. Сарана летить».
Розпалила штук 7 багать, включила радіо, винесла його на вулицю. По Станиці Луганській стелився дим, а небо було чорним від комах.
Сарана у Станиці Луганській
До самої темряви боролися з сараною. Вночі вона пропала, а люди отруїлися чадним газом. Пили активоване вугілля і молоко.
Наступного дня природа «заплакала» дощем. А через добу все повторилося.
Тут-то вже сполошилася і наша влада. Її розгубленість можна зрозуміти – територія рибгоспу замінована. Підходу до неї немає. Дезінсекцію з вертольота проводити не можна: лінія розмежування. Обстріли не втихають і ми слухаємо бахи що не кожного дня…
У групі “Станично-Луганська райдержадміністрація” з’явилося оголошення про знищення шкідників санітарно-епідеміологічними службами методом холодного туману і переліком засобів.
УВАГА! САРАНА!На сьогоднішній день, на території Валуйської сільської ради та Станично-Луганської селищної ради було…
Опубліковано Станично-Луганська районна державна адміністраціяПʼятниця, 19 липня 2019 р.
Станично-Луганська РДА про сарану Засоби проти сарани в Україні
Так, на сьогодні її в нас вже немає. Однак старожили подейкують, що зграї сарани зараз мешкають біля Сіверського Дінця, на колишніх полях радгоспу “Луганський”, який в народі називався «Крива».
Тож, дорогі земляки, не ховайте далеко корита. З оглядом на те, що до закінчення війни, а значить і до використовування ефективних засобів проти цієї напасті ще далеко, мабуть, нам не раз ще доведеться грюкати…





