Одразу кілька регіонів США та Канади активізували рухи за відокремлення від федеральної влади, апелюючи до економічної нерівності та відчуття політичної відчуженості.

Про це повідомляє The New York Times.

У США однією з найпомітніших ініціатив стало «Демократичне рух Каскадії» (Cascadia Democratic Action), яке просуває ідею виходу штатів Вашингтон та Орегон зі складу Сполучених Штатів.

Організація вже готує кампанію за проведення референдумів у 2028 році.

«Ми перебуваємо в токсичних стосунках із федеральним урядом. Розлучення — це законна відповідь», — заявив керівник руху, журналіст Ендрю Енгельсон.

Ідея Каскадії передбачає створення окремого політичного утворення на тихоокеанському північному заході США, яке мало б власну економічну й політичну модель.

Паралельно триває інший сепаратистський проєкт — «Великий Айдахо».

Його прихильники хочуть приєднати консервативні округи східного Орегону до сусіднього штату Айдахо.

Ініціатива вже перемогла на місцевих референдумах у 13 округах.

Її прихильники стверджують, що політична влада в Орегоні надто сконцентрована навколо ліберального Портленда, тоді як інтереси сільських і консервативних територій ігноруються.

«Вони просто не розуміють нас по інший бік гір», — заявив окружний суддя Ден Джойс.

Щоправда, дві адміністративні одиниці, які раніше підтримували цю ідею, згодом відмовилися від неї.

Подібні настрої фіксуються й в інших частинах США, зазначає NYT.

У Канаді схожий процес розгортається в провінції Альберта.

У жовтні 2026 року там планують провести референдум щодо можливого виходу зі складу Канади.

Причина — давнє невдоволення енергетично багатої провінції федеральною політикою Оттави, особливо в питаннях оподаткування, екологічного регулювання та перерозподілу ресурсів.

Експерти вважають, що всі ці рухи мають спільну логіку.

«Те, що рухає такими рухами, — це момент, коли відчуття власної відмінності починає мати реальні економічні наслідки», — пояснив науковий співробітник Оксфордського університету Семір Дзебо.

Втім, аналітики наголошують: між політичним невдоволенням і реальним відокремленням лежить величезна дистанція.

У США вихід штату зі складу федерації фактично не передбачений Конституцією, а в Канаді подібний процес вимагав би складних переговорів із федеральною владою та політичного консенсусу.

Попри це, сам факт активізації таких рухів дедалі частіше розглядають як симптом глибокої поляризації та кризи довіри до центральної влади у Північній Америці.