Українцям розповіли про маркери у поведінці та самопочуття, які можуть сигналізувати про серйозні проблеми з психічним здоров’ям, і на які варто звертати увагу.
Про це йдеться на сайті Міністерства охорони здоров'я.
Умовно всі ознаки можна поділити на три групи: зміни настрою, зміни поведінки та фізичні зміни.
Зміни настрою:
відчуття смутку або пригніченості упродовж тривалого часу без конкретної причини; постійні помітні зміни настрою від дуже хорошого до дуже поганого; постійне або надмірне хвилювання через стресові події чи випадки; відчуття порожнечі або апатії до тих аспектів життя, які раніше приносили задоволення; спалахи гніву, агресивності, застосування насильницьких дій до інших; проблеми з емпатією щодо думок і почуттів інших людей.
Зміни поведінки:
поява суїцидальних думок або поведінки; завдання собі ушкоджень, наприклад, порізів; відчуття «втрати часу» або поява значних прогалин у пам’яті; відмова від спілкування з друзями, членами сім’ї або участі в заходах, які вам подобалися раніше; нав’язливі думки або віра в те, що не є реальним; поява галюцинацій або сенсорних переживань, які здаються реальними, але не є такими. Наприклад, чути голоси, які ніхто інший не чує, або відчувати, як щось повзає по вашій шкірі, хоча це насправді не так.
Фізичні зміни:
раптове потовиділення, напади нудоти, прискорене серцебиття або утруднене дихання разом із сильним занепокоєнням або страхом; порушення режиму сну: забагато або замало сну; відчуття втоми незалежно від того, скільки ви спите; помітні зміни статевого потягу або сексуальної активності; помітні зміни харчової поведінки: обмеження в їжі або переїдання, відчуття страху перед їжею без видимих причин або проблеми із прийняттям тіла, пов’язані з вагою чи прийомом їжі.
"Якщо ви або ваші близькі маєте одну або кілька з наведених ознак протягом двох тижнів або більше, подумайте про те, щоб звернутися за підтримкою до спеціаліста з психічного здоров’я. Пам’ятайте, що довше людина обходиться без лікування, то серйознішими можуть бути наслідки для всього здоров’я", – звернулися у МОЗ до українців.
Першим кроком до допомоги може стати розмова з тими, кому ви довіряєте.
"Розкажіть їм про свої переживання і попросіть про підтримку. Це не замінить звернення до спеціаліста з психічного здоров’я. Проте друзі і близькі можуть підтримати вас в інший спосіб: створити безпечний простір для того, щоби ви могли поділитися почуттями, підтримати вас в процесі лікування, заспокоїти, коли ви перенапружені", – радять фахівці з міністерства.
Важливо також за появи тривожних ознак обов’язково звернутися до спеціаліста: психолога, психотерапевта чи психіатра.





