Російська пропаганда продовжує використовувати ім’я американця Майкла Глосса, який воював в окупаційній армії, та був вбитий на початку квітня 2024 біля Часів Яру.
Він був сином заступниці директора ЦРУ з цифрових інновацій Джуліан Галлини Глосс.
В окупованому Донецьку ім’ям Майкла Глосса назвали школу №115. Також у назву школи вписали ім’я ще одного окупанта – єфрейтора Івана Коковіна.
Захід про перейменування школи на честь «героїв СВО» висвітлювався великими засобами масової пропаганди. Правда пояснень, яке відношення до донецької школи має американський громадянин, який пішов воювати за Росію, так і не пролунало. Обмежилися заявами про боротьбу з «неонацизмом».
21 річний Глосс, батьки якого американські військові, не закінчив коледж та вирішив поїхати подорожувати світом. Він був прихильником теорії змов, як про це повідомляли ЗМІ. Він часто розповідав своїм знайомим про «гегемонію Заходу» та про те. що він ненавидить Америку.
Судячи з усього він був типовим радикальним ліваком, який вважав, що у РФ підтримують ліву радикальну ідеологію.
Саме через бажання повоювати проти США Глосс поїхав до РФ де підписав контракт з окупаційною армією. Він приїхав до Росії у серпні 2023 року. На фронті він опинився у грудні 2023 у складі 137-го полку ПДВ.
4 квітня 2024 року Глосса було вбито. Його поховали у США 21 грудня 2024 року.
Здавалося б на війні загинув черговий найманець і нічого неординарного не відбулося. Однак у серпні 2025 року російський диктатор Путін особисто передав спецпосланнику Трампа Віткоффу орден «Мужності», яким посмертно був нагороджений Майкл Глосс, аби цю нагороду передали родині. Пізніше, як повідомляли ЗМІ орден було передано заступниці директора ЦРУ.
Це сталося через майже вісім місяців після поховання. До цього ніякого діла у Росії до загиблого чергового найманця не було. Вочевидь, що вся ця історія з передачею нагороди та перейменування школи у Донецьку – звичайна пропагандистська інформаційна операція.
Нагадаємо, що колаборант з окупаційної влади у Донецьку заявив, що то Україна нібито «влаштувала геноцид» з водою, а тих хто незадоволені відсутністю води – «провокаторами».
