Вже минуло майже 7 років з того часу, як на Донеччині був проведений так званий референдум. «Патріот Донбасу» підрахував, скільки у 2020 році було винесено вироків через обвинувачення у посяганні на територіальну цілісність держави. Все це аналізувалося, виходячи з реєстру судових рішень.
У 2014 році РФ через своїх прибічників організовувала незаконний «референдум» про незалежність так званої «ДНР». Для створення легітимності процесу в деяких населених пунктах, містах, все нібито йшло за «законною» процедурою: влаштовувалися «сходи громад», проводилися сесії місцевих рад, де виносилися незаконні рішення про проведення фейкового референдуму, організовувалися «виборчі дільниці» у тих самих будівлях, де зазвичай проводилися вибори.
Класичний приклад такої легітимізації процесу – події у Слов’янську. 26 квітня 2014 року був проведений «сход громади», а потім 28 квітня депутати своїми незаконними рішеннями закінчили «юридичну» частину організації так званого «референдуму».
Організація незаконного «референдуму» та його проведення кваліфікується СБУ та прокуратурою за статтею 110 ККУ.
Перший вирок по цій статті був навесні 2017 року у тому ж Слов’янську, тобто через 3 роки після подій. Вже тоді стало зрозуміло, що прокуратура та суд поблажливо ставиться до людей, які скоїли злочин проти основ національної безпеки. Перший вирок – і відразу, по суті, відсутність покарання. Злочинець Андрій Шалда отримав 5 років ув’язнення з іспитовим строком через те, що визнав свою вину і пішов на угоду зі слідством.
Починаючи з першого вироку, судова практика стосовно таких злочинів не змінилася. Винні у посяганні на територіальну цілісність України отримують умовні терміни покарання.
У 2020 році судами Донецької області було винесено 102 вироки за 110 статтею ККУ – Посягання на територіальну цілісність і недоторканість України. Тільки два вироки – це реальне покарання у вигляді позбавлення волі на 5 років. Реальні вироки отримали злочинці, коли вони не визнавали свою провину та не йшли на угоду зі слідством. Все інше – це вироки, зазвичай з 1 роком іспитового строку.
Дещо змінилися фігуранти справ. Якщо на першому етапі розслідування таких справ до відповідальності притягували лише голів так званих виборчих комісій, то, починаючи вже з 2018 року, до відповідальності почали притягувати й заступників і членів комісій. Крім того, є вироки щодо людей, які не брали участь в організації фейкового «референдуму», але через соціальні мережі закликали до участі у цьому процесі.
Для порівняння: у 2019 році по цій статті на Донеччині було винесено 87, а у 2018 році – 40 вироків.
Швидко та зручно отримуйте новини в нашому Telegram каналі!
