В Україні тільки 22% з 54 тисяч досліджуваних об’єктів були безбар‘єрними.
Про це повідомила голова комітету ВР ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк.
За її словами, за результатами проведення моніторингу та оцінки ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю, який здійснюється з 2021 року, у 2023 році з близько 54 тисяч досліджуваних об’єктів різного типу 22% – безбар’єрні, 32,1% – частково безбар’єрні, 45,9 % – бар’єрні.
Досліджувались, зокрема:
- Пішохідні шляхи руху на центральних вулицях населених пунктів;
- Зупинки громадського транспорту;
- Пішохідні шляхи руху, що ведуть від зупинок громадського транспорту до закладу охорони здоров’я;
- Споруди цивільного захисту;
- Заклади охорони здоров’я;
- Заклади освіти;
- Центри надання адміністративних послуг;
- Будівлі, де надаються соціальні послуги та послуги соціального захисту населення;
- Залізничні вокзали та станції;
- Автовокзали та станції;
- Фінансові установи і поштові відділення;
- Об’єкти благоустрою: площі, парки, сквери, ботанічні сади, дендрологічні парки).
“Сьогодні дуже багато говорять про безбар’єрність, інклюзію тощо. Але ми бачимо, що на практиці статистика доволі сумна. Тому нам потрібно обов’язково переглянути всі правила, за якими мають розвиватись міста. На жаль, навіть у Києві це залишається тільки розмовами на різного роду конференціях, але саме місто нічого не робить”, – зауважила Шуляк.
Вона додала, що вже зараз ведеться робота щодо удосконалення методик моніторингу доступності публічних послуг, оскільки проведення такого аудиту буде ефективним реальним інструментом для реалізації реальної безбар‘єрності.
Крім цього, підкреслила Шуляк, важливим у цьому ключі буде створення в територіальних громадах ще одного органу, який опікуватиметься питаннями реалізації принципів інклюзивності.
Парламентарка також наголосила, що до заходів з моніторингу відноситься і забезпечення контролю за новими будівельними нормами, які передбачають підвищені вимоги до інклюзивності. Ними зобов’язані керуватися підрядники під час проєктування, будівництва і відновлення пошкоджених об’єктів.
