Українські переселенці у Новій Зеландії можуть перебувати лише зі спеціальною візою. Спершу цю візу видавали лише близьким родичам новозеландців чи людям, які мають посвідку на проживання. Але згодом умови змінилися.
Про це з посиланням на матеріал "Ранок Вдома", передає ДІМ.
Полетіти за океан родина Алли Сиром'ятникової вирішила після початку повномасштабного вторгнення Росії.
"Ми з Дніпропетровської області. Невеличке місто Верхньодніпровськ. Ми спочатку просто намагалися виїхати з України, щоб дитина не застала цього жаху, бо ніхто не знав, що буде далі", — пояснила біженка з України Алла Сиром'ятникова.
Українські переселенці у Новій Зеландії можуть перебувати лише зі спеціальною візою. Спочатку її видавали лише близьким родичам новозеландців чи людей, які мають посвідку на проживання. Проте згодом коло родичів розширили і трохи змінили умови.
"Це може бути не лише прямий родич, як мама, тато, дружина чи дорослі діти. Це може бути тільки ширше коло родичів, наприклад, тітка або дядько, племінники. Їх теж можна тепер привозити, бабусь і дідусів. Розширили коло тих людей, які можуть подати заявку і запросити українців. Тобто зараз може подати будь-хто, хто має українське коріння. Спонсором може бути будь-яка особа чи організація в Новій Зеландії", — каже членкиня ради Української асоціації Нової Зеландії Ольга Вязенко.
Зовсім маленькі переселенці у Новій Зеландії мають шанс потрапити до дитячих садочків. Приймають навіть немовлят, проте тоді батькам доводиться оплачувати послуги самостійно. Якщо дитині понад три роки, то надаються безплатні 20 годин на тиждень все, що понад — за додаткову плату.
"Часто організовують такі маленькі садочки в будинку, де люди живуть, на п'ять, шість дітей могли водити дітей, але там мають бути спеціальні умови й вони мають відповідати вимогам", — каже Ольга Вязенко.
Шкільна програма в Новій Зеландії триває 13 років. До якого саме класу зараховують українських переселенців, зазвичай визначають згідно з віком. Звертають увагу і на те, чи володіють діти англійською мовою. Якщо ні, то організовують спеціальні іноземні класи.
Середня школа у Новій Зеландії починається з дев'ятого класу. Учні можуть вибирати предмети, які хочуть вивчати.
"Діти готуються до свого дорослого життята вступу доуніверситету. Вони самі обирають предмети,те, щоїм цікаво і що їм потім знадобиться. Є певні кількапредметівобов'язкових, як, наприклад, математика чи англійська мова", — додалаОльга Вязенко.
Якщо учні хочуть змінити один предмет на інший — це не проблема. У Новій Зеландії процес навчання проходить досить демократично. Часто учні виконують групові завдання й розробляють різноманітні проєкти. Загалом вчителі намагаються показати як використовувати здобуті знання на практиці.
"У них постійно якісь експерименти. Вони вивчають статистику і в них статистика наближена до життя. Тобто вони роблять завдання, наприклад. Яка кількість студентів користується автобусами в конкретному місці, в якому вони живуть", — розповіла членкиня ради Української асоціації Нової Зеландії.
Домашніх завдань в школі практично не задають. Вважається, що увесь матеріал діти мають засвоїти на уроці. У школі діти отримують бали і вже з ними вступають до університетів. Якщо балів не вистачає, то абітурієнти з легкістю можуть повторно пройти той чи інший предмет у школі.
Щодо вищих навчальних закладів, то українські діти також можуть здобувати там знання. Щоправда, навчання платне, проте немає вступних іспитів.
