У Чехії спостерігається збільшення кількості біженців з України, які планують залишитися в країні на найближчі кілька років. Такі рішення стають наслідком тривалої війни в Україні та нестабільної ситуації в регіоні.
про це свідчать результати опитування компанії PAQ Research.
Інтеграція українських біженців у чеське суспільство
За даними опитування, 58% українських біженців не планують повертатися до України протягом наступних двох років, що свідчить про їхню готовність до інтеграції у чеське суспільство.
Влітку 2024 року залишитися у Чехії на довший час планували 52% опитаних.
“У Чехії залишається приблизно 310 тисяч біженців. Більш ніж половина з них хочуть залишитися принаймні ще на два роки. Йдеться про 180 тисяч осіб. Зважаючи на триваючу війну, не можна очікувати повернення більшості інших в Україну найближчим часом”, – зазначають автори дослідження.
Наголошується, що у листопаді 2023 року хотіли повернутися в Україну 37% респондентів, у червні – 44%. Біженці у віці о 29 років частіше планують залишитися в Чехії (65%), тоді як серед людей віком від 50 років такий намір озвучили 40% опитаних.
Більше хочуть повернутися на Батьківщину люди з низьким рівнем знання чеської мови (54%) та ті, хто має найнижчі доходи (47%).
У звіті також йдеться про те, що рівень знання чеської мови серед українських біженців покращується, особливо серед дітей. Проте, не всі діти добре інтегруються у шкільне середовище, а деякі біженці стикаються з дискримінацією у різних сферах життя.
Зокрема 80% українських дітей віком від 3 до 17 років можуть спілкуватися чеською мовою хоча б кількома реченнями, а 57% – у звичайних ситуаціях.
З якими викликами українцям доводиться стикатися у Чехії?
Біженці, які шукають працю та житло у Чехії, стикаються зі значними викликами, пов’язаними зі своїм походженням. За результатами опитування, 29% біженців відчули словесні напади через свою національність, що свідчить про наявність проблеми інтолерантності в суспільстві.
Крім того, дискримінація виявляється й у сферах життя, роботи та доступу до медичної допомоги: 29% опитаних відчули дискримінацію при пошуку житла, 21% — при пошуку роботи, 18% — при пошуку лікаря.
Зауважимо, що 36% біженців взагалі не стикалися з дискримінацією.
У багатьох випадках, умови праці для біженців залишають бажати кращого. У листопаді 2023 року роботу мали лише 72% працездатних біженців, а у червні цей показник зменшився до 67%. Більшість з них змушені приймати нестабільні робочі графіки та працювати в невигідних умовах.
Приблизно половина біженців працює у вихідні або пізно ввечері, а близько 40% отримують меншу оплату, ніж місцеві жителі на аналогічних посадах. Зокрема, 30% змушені брати додаткову роботу, щоб забезпечити собі достатній рівень доходу.
Така ситуація ставить під питання економічну та соціальну стабільність біженців у новому середовищі.
