17 лютого 2015 року в оточеному Дебальцевому розпочалися жорстокі вуличні бої української армії з окупантами.

Як пише «Gazeta.ua», у січні-лютому 2015-го відбулася головна битва між українською армією та окупантами. Українські сили більше року утримували Дебальцевський напрямок: Дебальцеве, Вуглегірськ, Рідкодуб, Чорнухине. Чисельність українських сил оцінювалась у 2,5 тис військовослужбовців. Досі сили АТО протягом дев’яти місяців забезпечували ізоляцію кризового району на сході України.

Активний наступ незаконних збройних формувань на Дебальцеве розпочався 25 січня 2015 року – після падіння Донецького аеропорту та з явною прив’язкою до майбутньої зустрічі «нормандської четвірки» у Мінську 11 лютого.

Терористи за підтримки російської армії стягнули до міста понад 19 тис людей. Їм протистояли у секторі «С» 13 тис українських військових, у районі Дебальцевого – близько 4700 бійців.

У район Дебальцевого бойовики перекинули 15 танків та 10 одиниць ББМ, 2 батареї протитанкових гармат МТ-12 «Рапіра», 8 гармат, 4 установки реактивних систем залпового вогню. Чотири танки бойовиків було знищено українськими бійцями на околиці міста.

17 лютого українська армія почала під обстрілами виходити з Дебальцевого декількома другорядними дорогами і закріпилася на лінії, відомій тепер як Світлодарська дуга. 18 лютого Верховний головнокомандувач Петро Порошенко наказав скоординувати під керівництвом начальника Генштабу операцію з планового організованого виходу українських військ з Дебальцевого.

Під час бойових дій у районі Дебальцевого у період з 15 січня по 18 лютого загинуло 110 військовослужбовців, 270 було поранено, 7 взято в полон та 18 зникли безвісти. Втрати окупантів Генштаб ЗСУ оцінює у рази більше. Близько 30% техніки було знищено противником або виведено з ладу силами наших підрозділів.

18 лютого в Україні вшановують пам’ять бійців, які загинули на Дебальцевському плацдармі.