Восьмий саміт Європейського політичного співтовариства в Єревані став сигналом зміни балансу сил на Південному Кавказі. У зустрічі взяли участь 48 лідерів держав і урядів, включно з представником Канади, що підкреслило зростаючу увагу Заходу до регіону.

Європейські політики фактично підтримали курс Вірменії на зближення з ЄС. Це відбувається на тлі поступового відходу Єревана від співпраці з Росією, яка раніше залишалася ключовим союзником країни.

Ще кілька років тому Вірменію складно було уявити як майданчик для таких самітів. Країна перебувала в затяжному конфлікті з Азербайджаном і значною мірою залежала від Москви. Натомість головним партнером ЄС у регіоні вважалася Грузія.

Ситуація змінилася після двох воєн за Нагірний Карабах у 2020 та 2023 роках. Після них уряд прем’єр-міністра Нікола Пашиняна активізував курс на Європу. Влада почала формувати нову зовнішню політику, спрямовану на зниження залежності від Росії та нормалізацію відносин із сусідами, зокрема Азербайджаном і Туреччиною.

Попри це, всередині країни залишається значний опір такому курсу. Частина суспільства і політичних еліт орієнтована на збереження зв’язків із Москвою.

Напруженість у відносинах із Росією стала очевидною після візиту Пашиняна до Кремля на початку квітня. Його взаємини з Володимиром Путіним і раніше залишалися стриманими, але цього разу тон заяв російської сторони показав зростання очікувань і тиску на Єреван.

На цьому тлі війна Росії проти України суттєво обмежила можливості Москви впливати на інші регіони, включно з Південним Кавказом. Це відкриває вікно можливостей для ЄС посилити свою роль у регіоні.

Саміт у Єревані продемонстрував, що Південний Кавказ поступово стає зоною стратегічного інтересу Європи, а Вірменія — одним із ключових партнерів у цьому процесі.