Найчастіше домашнє насильство ототожнюють саме з фізичним насильством, оскільки його ознаки легко помітити. Проте є й інші, не менш шкідливі форми поведінки, які можна охарактеризувати як домашнє насильство.

Про це пише VeryWellMind.

Фізичне насильство

Це один із найпоширеніших видів домашнього насильства, що може включати:

• хапання, штовхання, удари чи ляпаси;
• нанесення ран побутовими або іншими предметами;
• опіки чи укуси;
• позбавлення основних фізичних потреб (їжі, сну);
• заборону доступу до ліків чи допомоги.

Сексуальне насильство

Сексуальне насильство, включаючи зґвалтування, є поширеною формою домашнього насильства. Приблизно 1,5 мільйона жінок щорічно зазнають зґвалтування у власних стосунках.

Емоційне насильство

Основною “зброєю” під час застосування цієї форми домашнього насильства є слова, а також дії, спрямовані на те, аби принизити людину, підірвати її самооцінку або викликати необгрунтоване почуття провини. Зокрема, йдеться про:

• маніпуляції або газлайтинг – таке собі “промивання мізків”, що змушує людину сумніватися в адекватності свого сприйняття реальності;
• прямі або непрямі погрози;
• висунення завищених, необгрунтованих вимог;
• емоційний шантаж, аби викликати відчуття провини;
• мовчання і “принципове” ігнорування;
• постійна критика (наприклад, зовнішності або певних дій), насмішки;
• ігнорування ваших потреб або запитів;
• спроби досягти бажаного погрозами самоушкодження.

Фінансове насильство

Це форма контролю через обмеження доступу до фінансів. Відтак партнер-“агресор” може:

• забороняти працювати;
• контролювати доступ до грошей;
• використовувати ваші гроші без дозволу.

Ізоляція

Ізоляція – це вид домашнього насильства, який може проявлятися як у діях агресора, так і в поведінці постраждалої особи. Людина, яка чинить насильство, прагне контролювати партнера, у той час як постраждалий може свідомо обмежувати своє спілкування з батьками, друзями або колегами, щоб приховати факти психологічного або й фізичного насильства.

У такій ситуації єдиним джерелом “підтримки” для постраждалої людини стає сам агресор, що ще більше зміцнює його вплив.

Ізоляція є одним із найпотужніших інструментів контролю, що позбавляє людину доступу до зовнішньої підтримки та допомоги, змушуючи її залежати лише від свого кривдника.

Переслідування

Сталкінг або переслідування – це форма домашнього насильства, яка поєднує емоційний та психологічний вплив. Хоча з переслідуванням може зіткнутися будь-хто, статистика показує, що жінки стають об’єктом сталкінгу частіше, ніж чоловіки. За даними Центрів з контролю та профілактики захворювань США (CDC), кожна шоста жінка і кожен сімнадцятий чоловік упродовж життя стикаються з переслідуванням.

Переслідування – це нав’язливе і небажане стеження за іншою людиною. Такі дії викликають страх перед можливим фізичним насильством або навіть смертю, що може загрожувати їй, її родині чи близьким.

Переслідування може відбуватися як під час стосунків, так і після їх завершення. До дій, що характеризують переслідування, належать:

• спостереження за людиною здалеку;
• проникнення до її дому;
• читання особистої кореспонденції;
• стеження за повсякденними діями;
• порушення судової заборони на наближення.

Цей вид насильства може завдати значної шкоди людині, спричиняючи труднощі зі сном, сильний стрес, тривожність, депресію, злість, розлади харчової поведінки, почуття безпорадності та багато інших проблем.

Нагадаємо, з 19 грудня в Україні набув чинності закон, який посилює механізми захисту постраждалих від гендерно зумовленого та домашнього насильства.