Розслідування CNN про громадян Перу, які опинилися на війні проти України, відкриває ще один вимір сучасного російського рекрутингу. Це вже не історія про ідейних добровольців чи професійних найманців. Це історія людей, яких привабили обіцянками легальної роботи, високої зарплати та нового життя, а в результаті вони опинилися в окопах.

Вербування починається не в Росії

За словами родичів і самих військовослужбовців, усе починалося дуже буденно.

У соціальних мережах з’являлися оголошення про вакансії:

• кухарі;
• охоронці;
• будівельники;
• працівники тилового забезпечення.

Рекламувалися зарплати у кілька тисяч доларів на місяць, великі підйомні після підписання контракту та перспектива отримати російське громадянство.

Для багатьох жителів Перу, де середні доходи значно нижчі, така пропозиція виглядала шансом кардинально змінити життя.

Реальність починалася після прибуття

За свідченнями опитаних CNN, після прибуття до Росії ситуація різко змінювалася.

Новобранці розповідають про схожу схему:

• вилучення телефонів;
• контракти російською мовою без можливості їх перекласти;
• швидке оформлення до військових частин;
• направлення на окуповані території України.

Дехто дійсно спочатку займався тиловими роботами — будував укріплення, копав окопи, перевозив вантажі. Але згодом багато хто опинявся безпосередньо поблизу бойових дій або на передовій.

Люди без військового досвіду

Особливо показовою є історія 31-річного чоловіка, який ніколи не служив у війську.

Він повідомив матері, що працюватиме кухарем далеко від фронту.

Згодом почав надсилати фотографії в повному військовому спорядженні, де копав окопи серед лісу.

Після цього зв’язок майже припинився.

Подібні історії повторюються десятками.

Інший перуанець розповідає про загибель товариша, постійні атаки дронів, нестачу медикаментів та важке поранення коліна, після якого він продовжував виконувати фізичну роботу.

Чому саме Перу

Економічний фактор тут очевидний.

Якщо людині пропонують:

• бонус близько 20 тисяч доларів;
• зарплату 3–4 тисячі доларів;
• громадянство;
• офіційний контракт,

то для жителів багатьох країн Латинської Америки така пропозиція виглядає надзвичайно привабливою.

Саме на цьому й будується вербування.

При цьому родичі та адвокати стверджують, що значна частина обіцяних виплат фактично не надходить.

Реакція влади Перу

Проблема вже вийшла на державний рівень.

Прокуратура Перу відкрила розслідування щодо можливих ознак торгівлі людьми.

Слідчі перевіряють версію, що громадян навмисно вводили в оману неправдивими пропозиціями роботи за кордоном, після чого вони опинялися втягнутими у війну.

Міністерство закордонних справ Перу повідомило, що зверталося до Москви із сотнями запитів щодо своїх громадян та вимагало їхнього безпечного повернення.

Російська сторона, зі свого боку, заявляє, що поважає рішення іноземців добровільно служити у її збройних силах.

Що говорить міжнародне право

Сам по собі контракт іноземця зі збройними силами іншої держави не є автоматично незаконним.

Однак ситуація стає зовсім іншою, якщо людина:

• була введена в оману щодо характеру роботи;
• не мала можливості зрозуміти зміст контракту;
• зазнавала примусу або психологічного тиску;
• не могла вільно відмовитися після прибуття.

Саме ці обставини нині й перевіряють перуанські правоохоронці.

Це не лише історія Перу

За останні роки з’являлися повідомлення про вербування іноземців до російської армії з різних країн — зокрема держав Південної Азії, Африки, Куби, Непалу та інших регіонів. Мотиви здебільшого однакові: фінансові труднощі, обіцянки високих заробітків або можливість отримати громадянство.

Водночас кожен такий випадок має свої обставини. Частина іноземців свідомо вступає на службу, тоді як інші стверджують, що були введені в оману щодо умов контракту або характеру майбутньої роботи. Обіцянки мирної роботи, високих зарплат і нового життя можуть перетворюватися на службу в зоні бойових дій, де люди без належної підготовки стикаються з надзвичайно високими ризиками.

Для сімей у Перу ця історія має не геополітичний вимір. Для них це історія синів, чоловіків і батьків, які поїхали заробляти, а опинилися на війні за тисячі кілометрів від дому.