З 2025 року ДПС вийшла на новий рівень контролю за грошовими потоками українців. Під прицілом — P2P-перекази, чеки з небанківських сервісів, приватні картки, навіть транзакції між членами сім’ї.
«Патріот Донбасу» поспілкувався з експертом з податкового права Олександром Щербиною про те, що саме відстежує податкова, кого можуть викликати на пояснення та як бізнесу не «згоріти» на рівному місці.
— Олександре, що саме змінилося у 2025 році?
— Найголовніше — це зміна парадигми. Якщо раніше податкова концентрувалася переважно на юридичних особах і підприємцях, то зараз у фокусі — будь-яка фізична особа, яка активно користується переказами «з картки на картку».
З 2025 року ДПС отримує автоматизовану інформацію від НБУ про масові P2P-перекази, особливо якщо вони систематичні або на значні суми. Це запускає ланцюг: спершу — аналітичне спостереження, потім — запит на пояснення, а далі — потенційна перевірка або донарахування податків.
— Це правда, що податкова тепер бачить перекази між родичами?
— Бачить не завжди, але може бачити. Якщо йдеться про великі або регулярні перекази, система не знає, що це ваша мама, брат чи дружина — вона бачить просто фінансовий рух. І якщо подібні транзакції нагадують підприємницьку діяльність, ДПС може надіслати запит.
— А що з небанківськими сервісами: NovaPay, касами на пошті, платіжками з Rozetka?
— Із 2025 року всі ці сервіси зобов’язані фіскалізувати свої чеки і передавати їх у ДПС. Тобто, умовно кажучи, якщо ви отримали оплату за товар на «сервісну» картку — чек про це вже в базі.
Небезпека для бізнесу в тому, що «сіра» діяльність перестає бути невидимою. Зараз навіть продаж через Telegram з оплатою на картку може вилізти боком — якщо дані будуть зібрані системно.
Читайте також: Чи набуде чинності закон про квартальну звітність у 2025 році: позиція експертів
— Чи є ще поняття банківської таємниці? Наскільки вона захищає?
— На практиці — майже не працює. Так, формально вона діє, але ДПС дуже легко отримує дозвіл суду на доступ до банківської інформації. Причина — «ознаки ухилення», і вуаля — всі ваші рухи по рахунку у них на столі.
— Які головні помилки зараз допускає бізнес?
— Перша — це оплата на особисту картку. Досі вважається нормальним, коли ФОП або навіть юрособа приймає гроші «на Приват». Це вже ризик №1.
Друга — неформальні перекази зарплат, бонусів, кешбеків, бартеру. Все це відстежується через сервіси, які фіскалізуються.
Третя — відсутність процедури відповіді на запити ДПС. Коли приходить лист із вимогою пояснити походження 200 000 грн за останні три місяці, бізнес не знає, що відповідати. А це вже половина проблеми.
— Як захистити себе: фізособі, підприємцю, компанії?
— Головне — діяти проактивно. Ось прості кроки:
Для фізосіб — вести облік усіх регулярних переказів. Якщо це допомога — мати підтвердження, якщо повернення боргу — писати розписку.
Для підприємців — розділити особисті й робочі рахунки, не приймати оплату «в обхід».
Для компаній — прописати внутрішні фінансові політики, провести аудит платіжних каналів, інструктувати бухгалтерів і маркетологів.
— Це надовго?
— Так. Це не «хвиля» — це нова реальність. Держава у стані війни шукає ресурси — і фінансовий контроль буде тільки посилюватися. Хто перший адаптується — той встоїть. Решта — стануть прикладом.
Читайте також: Зміни у процедурі перевірок бізнесу: нові вимоги до податкової та фінансових органів
