Чисельність населення Європейського Союзу досягла найвищого показника за всю історію — 450,6 млн осіб. Водночас це, ймовірно, стане демографічним піком, після якого населення ЄС почне поступово скорочуватися. Таких висновків дійшов Об’єднаний дослідницький центр Європейської комісії (JRC).
Автори дослідження прогнозують, що вже до 2050 року населення Євросоюзу зменшиться до 445 млн осіб, а до кінця століття — до 398,8 млн, що відповідає рівню 1970-х років. Основною причиною називають низьку народжуваність і стрімке старіння населення.
Очікується, що до середини століття кожен третій житель ЄС буде старшим за 65 років, а кількість людей віком понад 80 років до 2070 року подвоїться. Водночас середня тривалість життя продовжить зростати: для жінок вона може перевищити 90 років, а для чоловіків — 86 років. За оцінками дослідників, дитина, народжена в ЄС у 2023 році, має шанси прожити 75,3 року без серйозних захворювань.
Демографічні зміни вже впливають на європейський ринок праці. Нині близько 20% працездатного населення не працює, а майже 8 млн молодих людей не навчаються, не працюють і не проходять професійної підготовки. Водночас рівень зайнятості серед громадян віком від 55 до 64 років продовжує зростати.
Старіння населення також збільшить навантаження на систему охорони здоров’я та соціального догляду. За прогнозами, кількість людей, які потребуватимуть постійної допомоги, зросте з 36 млн до 48 млн до 2070 року. Це вимагатиме значних державних витрат, але водночас стимулюватиме розвиток медичних технологій, систем догляду та так званої «економіки довголіття».
Дослідження з’явилося на тлі ширших дискусій про глобальну демографію. Раніше журнал Environmental Research Letters опублікував роботу, автори якої припустили, що населення Землі вже перевищило рівень, який планета може підтримувати без суттєвого виснаження природних ресурсів. На їхню думку, оптимальна чисельність людства становить близько 2,5 млрд осіб, тоді як нині на планеті проживає понад 8 млрд. Водночас ця оцінка не є загальновизнаним науковим консенсусом і залишається предметом дискусій серед дослідників.
