Вчора, 22 липня, відбулося засідання Тристоронньої контактної групи. За результатами було оголошено про повне припинення вогню. Так повідомили в Офісі Президента і підтвердили в ОБСЄ.
Після заяв про повне припинення вогню у мережі та ЗМІ спалахнули кардинально різні думки та заяви з цього приводу. При цьому обговорюють лише заборону стріляти/відповідати та вірогідність заморожування конфлікту. Але мало хто звернув увагу саме на заборону використання безпілотних літальних апаратів. А це є однією з головних вимог Росії, яка, нарешті, добилася бажаного.
І справа не тільки в тому, що неможливо буде проводити розвідувальні дії. Вони бояться інформаційної роботи БПЛА.
В ефірах російського телебачення як на окупованих територіях України, так і в самій РФ, майже одночасно вийшли ролики із спростуванням потрапляння в ОРДЛО листівок.
«Что нужно делать, если реальных побед нет, а очень хочется ими похвастаться? Правильно! Нужно такие победы придумать. Мы разбираем технологию изготовления фейковых видео со сбросом украинских листовок на города Донбасса», – йдеться в описі цього яскравого та музичного ролика, яким намагаються «розвінчати фейки», створюючи свої власні.
«Вот только до адресатов они не долетели – их разбросало по окраинам. Если на кадре, в принципе, Луганск», – в одному лише вислові вже протиріччя.
А тепер до головного
Кремлівські маріонетки панікували через листівки і неодноразово зверталися до Москви по допомогу. Просили грошей (мова йшла про мільйони доларів) для оновлення РЕБ, які не бачать БПЛА. Просили самі ці установки, тільки покращені та більш потужні (а це також мільйони). Казали, що наступного разу на них можуть полетіти не листівки, а бомби…
Вони ж знали, що листівки були, є і будуть.
Але Росія відмовила і пішла іншим шляхом – вона добилася того, щоб БПЛА більше не могли робити свою інформаційну справу на Донбасі. Безкоштовно і на міжнародному рівні. Вчора, під час підписання чергових мінських домовленостей.
Варто зазначити, що на листівках була не лише пам’ятка про те, що «Донбас – це Україна». На кожній з них був телефон «гарячої лінії» для зворотного зв’язку. І люди телефонували, наприклад, щоб облаяти чи «спустити пар» від безсилля. Але більшість дзвінків були від звичайних мешканців окупованого Донбасу, які дякували, що про них пам’ятають, розповідали про власне життя в окупації, отримати допомогу юристів у разі необхідності.
Що тут можна додати? Росія виграла ще одну битву – інформаційну. Через неспроможність нашої влади чи через щось інше.
Вона виграла бій, але не війну. Але робота продовжується далі. Для справжніх волонтерів і патріотів – це лише стимул відповісти на черговий виклик і завдати ще більшого удару агресору.
