Українська правозахисниця Ольга Гейко стала цьогоріч лауреаткою “Нагороди Пам’яті народів”, якою щорічно відзначають борців із тоталітаризмом.
Про це повідомляє СУСПІЛЬНЕ КУЛЬТУРА.
Свою правозахисну діяльність Ольга Гевко почала в Українській Гельсинській групі.
Приєднавшись до кампанії з захисту організаторів групи Миколи Матусевича і Мирослава Мариновича, Ольга Гейко:
- писала заяви та скарги у прокуратуру і КДБ,
- зустрічалась із московськими правозахисниками Петром Григоренком та Тетяною Великановою,
- регулярно передавала інформацію про хід справи на Захід.
Через цю діяльність та після відмови від радянського громадянства правозахисницю 12 березня 1980 року заарештували.
Її обвинувачували у “поширенні завідомо неправдивих вигадок, що порочать радянський державний і суспільний лад”.
Ольга Гейко відбувала ув’язнення у таборах шість років і повернулась до Києва навесні 1986 року.
Спершу не могла отримати прописку та влаштуватись на роботу. Зрештою стала розклейщицею афіш. Відновила зв’язок із середовищем інакодумців.
Разом із колишніми політв’язнями Сергієм Набокою, Леонідом Мілявським, Ларисою Лохвицькою та Інною Чернявською вирішили скористатися пом’якшенням режиму в період Перебудови та організувати масовий просвітницький захід на якому говорили про реальне становище української культури та вирішили об’єднатись у незалежну громадську організацію, першу в Києві.
Так у серпні 1987 року виник Український культурологічний клуб (УКК), першим публічним виходом якого стала акція до других роковин Чорнобильської трагедії.
Перемога Ольги Гейко є важливим визнанням її безкомпромісної боротьби за свободу, права людини та гідність, а також її вагомого внеску в культурне та політичне відродження України в період перебудови та після здобуття незалежності.
