Деякі звичні фрази, які дорослі кажуть у повсякденному житті, можуть негативно впливати на дитячу самооцінку, знецінювати почуття малечі та навіть формувати комплекси.

Про це пише видання “Наша мама”.

Навряд чи хтось із батьків свідомо хоче, щоб дитина виросла невпевненою в собі чи емоційно закритою. Але звички спілкування, засвоєні ще з власного дитинства, можуть заважати будувати здорові стосунки з дітьми.

Що робити?
Насамперед варто проаналізувати власну мову. Психологи радять: запишіть на папері фрази, які ви найчастіше вживаєте у конфліктних або емоційно напружених ситуаціях з дитиною. А потім поруч запишіть варіанти, які звучать з повагою, підтримкою та розумінням. Звичку можна змінити – якщо практикувати новий підхід регулярно.

Ось кілька прикладів типових ситуацій та як можна трансформувати свою реакцію:

1. Дитина просить дорогу іграшку

«Хочеш? Перехочеш. У нас немає грошей. Не ний».

«Так, ця іграшка справді дуже гарна. Дякую, що поділився своїм бажанням. Давай подумаємо разом, як можна накопичити на неї кошти».

2. Зламалася іграшка — дитина плаче

«Знову все поламав! Досить скиглити. Сам винен».

«Я бачу, як тобі прикро. Це справді неприємно. Давай спробуємо знайти іграшку або полагодити її разом».

3. Відмова їсти приготовану страву

«Жодної поваги до мами! Поки не з’їси — не вийдеш».

«Можливо, ти не голодний. Ми будемо раді, якщо ти просто посидиш з нами. Якщо зголоднієш — дай знати».

4. Дитина поводиться грубо

«Ти — весь у свого батька! Невдячний і грубий!»

«Мені неприємно чути такі слова. Поговоримо, коли ти заспокоїшся».

5. Не хоче ділитися іграшками

«Жаднюга! Ніхто з тобою не гратиметься!»

«Розумію, ця іграшка для тебе важлива. Можливо, запропонуєш дітям іншу?».

6. Не прибрано вдома

«Знову безлад! А в тітки Марини дочка все встигає!»

«Мені приємно, коли вдома чисто. Якщо ще й чай приготуєш — зробиш мене найщасливішою мамою».

7. Дитина не проявляє ініціативу в обіймах

«Ти що, мене не любиш? Ну й іди тоді!»

«Можна тебе обійняти? Я скучила за тобою».

8. Вимагає стукати перед входом до своєї кімнати

«Це мій дім! Що хочу — те й роблю!»

«Ти правий, усі мають поважати особистий простір. Дякую, що нагадав».

Навчитися говорити з повагою до дитини — не завжди легко, але дуже важливо.