Через те, що демографічне старіння є неминучим процесом, яке впливає на всі країни світу, включно з Україною, ООН та ВООЗ періодично змінюють вікові межі. Це свідчить про зміни в тривалості життя та активності людей.
Про це заявила директорка Інституту демографії Елла Лібанова на конференції “Економіка досвіду”.
Вона наголосила, що цей процес можна і потрібно використовувати в інтересах суспільства та людей старшого віку.
Сучасні вікові класифікації за версією ООН та ВООЗ:
- до 45 років – молодь,
- до 60 років – середній вік,
- до 75 років – похилий вік,
- до 90 років – старечий вік,
- 90+ років – довгожителі.
Ця градація значно відрізняється від тієї, що була десятиріччя тому.
За словами Лібанової, демографічне старіння в Україні має кілька ключових причин:
- Занизька народжуваність – для стабільної демографічної ситуації потрібно, щоб середня жінка народжувала 2,1 дитини, однак ця цифра є недосяжною у жодній європейській країні.
- Подовження тривалості життя – світові організації довго боролися за збільшення середньої тривалості життя, і тепер цей успіх призвів до зростання частки літніх людей.
- Міграційні процеси – молодь виїжджає з країни, що ще більше загострює проблему старіння населення.
- Війна та її наслідки – через бойові дії значна кількість населення покинула країну, що призводить до дисбалансу у віковій структурі населення.
В Україні додатковою проблемою є низька тривалість життя чоловіків – значна частина не доживає до 65 років. Крім того, війна спричинила масову еміграцію українців до Європи, зокрема 4,3 млн перебувають осіб під дією законів про тимчасовий захист, з яких лише 6% – це люди 65+ років.
