Колегія суддів Дніпровського районного суду Києва визнала жителя Дніпровського району столиці України винним у державній зраді. Зрадник називав себе на суді православною людиною.
Йдеться про Антона Слатвінського, який у вересні-грудні 2024 року передавав співробітнику ФСБ РФ через чат-бот у Telegram інформацію про місця дислокації особового складу ЗСУ та ремонтних підрозділів військової техніки й танків у місті Києві, складів боєприпасів, паливо-мастильних матеріалів. Зрадник також передавав інформацію про роботу ППО, а також повідомляв росіянину про точність влучання по цілях.
У вироку йдеться, що Слатвінський все це робив з ідеологічних мотивів.
У листуванні з російським куратором зрадник повідомляв про «хороші прильоти», вказував де розміщені мобільні групи ППО, які захищають Київ. Зокрема він відправив ворогу фото, де позначені місця розташування груп ППО.
Під час листування з ворогом зрадник цікавився, чи відомо феесбешнику щось про «Рух українських підпільників проти «могилізації» та пропонував надати координати ТЦК.
Ще зрадник давав поради, як російським БПЛА обходити засоби ППО.
Зокрема 21 жовтня 2024 року він надсилає фото повідомлення з позначкою у вигляді стрілочки, вказуючи де успішно пройшли БПЛА через Дніпро в напрямку правого берега Києва, надсилає відеозапис тривалістю 05 хвилин 10 секунд на якому здійснюється фіксація роботи ППО та просить не опублікувати даний відеозапис. Повідомляє, що цього разу БПЛА вдало пройшли без перешкод.
На початку грудня 2024 року Слатвінський повідомив своєму куратору про сильний удар по енергетиці та екстрені відключення світла. Росіянин радив зраднику не забувати про власну безпеку. На що Слатвінський відповів, що Бог береже та потрібно йти до кінця, до перемоги та надіслав фото футболки із зображенням прапору РФ та висловив сподівання, що в найближчому майбутньому можна буде вільно носити такий одяг.
9 липня 2025 року Антона Слатвінського було затримано і весь час досудового розслідування він перебував у СІЗО.
У судовому засіданні Слатвінський свою вину не визнав, категорично стверджував, що на прямий контакт з представниками іноземної держави він не виходив, наміру зрадити державу він не мав. Наполягав на тому, що він є православною людиною.
Він також розповів, що у нього було складне матеріальне становище та він вирішив заробити кошти в месенжері «Telegram». Йому не була відома особа з якою він вів переписку, та як у подальшому буде використана інформація, яку він передавав. Направлення координат розташування заводу він здійснював за власним розсудом, ця інформація мала відкритий характер і перебувала у вільному доступі. Він не обговорював умови надсилання координат та оплату за них, пропозицій про оплату він не отримував. Слатвінський за власною ініціативою надсилав координати та продовжував чекати пропозиції щодо оплати. Зрадник на суді наполягав ухвалити вирок, яким його повністю виправдати.
Суд призначив Антону Слатвінському покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією усього майна. Нагадаємо, що двоє агентів росіян, що підпалили БМП, отримали вироки у Запоріжжі.
