Нещодавно до Музею Голодомору була передана рідкісна знахідка — підшивка листів інженера Джері Бермана. На початку 1930-х він влаштувався на роботу в Станицю Луганську, звідки вів активне листування з родичами та друзями, описуючи навколишню дійсність — Голодомор 1932-1933 років.
Британський інженер Джері Берман у своєму листуванні велику увагу приділяє жалюгідному становищу робітників: картковій системі забезпечення продуктами, несправедливості у їхньому розподілі та постійній нестачі карток, дорожнечі продуктів і мізерності зарплат, що змушувало родини робітників голодувати. У листах британець не тільки описує побут 1930-х, але і дає власну етичну оцінку злочинним діям СРСР.
Про це Укрінформу повідомили в пресслужбі музею, передає «Патріот Донбасу».
«Розпочавши форсовану індустріалізацію в 1928 році, СРСР закуповував техніку за кордоном та активно запрошував іноземних спеціалістів, які вміли працювати з нею. Так у 1930-му з ПАР до УСРР потрапив Джері Берман – інженер містобудування та залізничного сполучення. У 1932-1933 роках він побував у Москві, Луганську та Харкові, але більшість часу провів у Станиці Луганській. Навколишню дійсність він описував у листах до братів, сестри та друга у ПАР, США та Великій Британії», — йдеться в пресрелізі Музею Голодомору.
Зокрема, інженер-іноземець писав: «Небажано носити з собою хліб у кількості понад одноденний раціон. Ціла буханка хліба, яку ви можете отримати, можливо, на кілька днів, спричинить таку подію, що всі перехожі зупинятимуться і дивитимуться на вас. Це чорний хліб. Я можу сміливо сказати, що моє життя опинилося б у великій небезпеці, якби я був помічений у володінні лише однією скибочкою білого хліба. Такого тут не бачили з 1928 року. Тут, де вирощують пшеницю!»
У своїх листах він також зазначав: «З кожним місяцем стає все гірше і гірше, тому цього місяця я отримую картки на 4 робітників, тобто, наприклад, одну картку треба розділити між 4 працівниками та їхніми сім’ями, тобто кожен отримує “нічого”!! Тут ми всі працюємо тільки за хліб. Нічого іншого ми не отримуємо, крім кількох рублів».
Як повідомляють у Музею Голодомору, підшивка з листами Джері Бермана була знайдена на горищі британкою Алісон Маршал, дідусь якої — Мейєр Фортес — був другом і одним з адресатів інженера. На початку 2021 року вона особисто передала цю унікальну знахідку до Музею Голодомору. Ці листи є унікальним свідченням та важливим джерелом інформації про 1930-ті в Україні та безпосередньо про умови життя робітників під час Голодомору.
Слід нагадати, що вже дуже скоро у відвідувачів музею буде можливість побачити ці листи в Залі Пам’яті, який буде відкритий на початку вересня.
Довідка
Голодомор 1932-1933 років — геноцид української нації, організований керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР на чолі з Йосипом Сталіним у 1932 – 1933 роках шляхом створення штучного масового голоду. Мета цих цілеспрямованих заходів — придушення українського національно-визвольного руху та фізичного знищення частини українських селян.
У цьому контексті варто відзначити, що перші оцінки кількості загиблих з’явилися ще у 1933 році. Вже тоді називались цифри і 7, і навіть 9 млн загиблих від штучно організованого голоду. Оцінки сучасних дослідників щодо кількості убитих голодом в Україні у 1932 – 1933 роках також значно різняться — від 1,8 до 7 і навіть 10 млн жертв.
День пам’яті жертв голодоморів в Україні припадає на четверту суботу листопада.
Походження терміну «Голодомор»
Подвійний слов’янський іменник goldomorъ складений з коренів goldъ і morъ має значення «мор, викликаний голодом, страждання від голоду, голодування». Уперше термін Голодомор згадується 17 серпня 1933 року в чеському часописі «Večernı́k P.L.», який розмістив інформацію «Hladomor v SSSR».
