Замість розробки чогось нового та потужного, оборонне відомство шукає шляхи продовження життя техніки минулого.

Про це повідомляє Depo.ua.

Автори роблять акцент на тому, що на озброєнні ЗСУ сьогодні дуже багато того, що було ще за радянських часів.

«Після розпаду СРСР Україна успадкувала значну кількість Т-64. За даними на 1995 рік, ЗСУ мали на озброєнні 2345 машин різних модифікацій. Щоправда, більшість з них не відповідала навіть тодішнім вимогам. Водночас, брак фінансування не давав можливості замінити їх новими танками», – йдеться у повідомленні.

Через це модернізація виступила тим способом, який допоміг збільшити рівень боєздатності армії. У результаті світ побачив зокрема Т-64 – Т-64БМ «Булат» 2005 року, Т-64БВ 2017 року, Т-72 і Т-80 до відповідно Т-72АМТ 2017 й Т-80БВ 2019 року.

Їхня ідеальність на довгий час викликає сумніви. Вони навіть презентувалиcz зі словами «танки на перехідний період». До слова, початковий період війни ці танки взяли на себе, доки не з’явилася бойова машина «Оплот».

Зазначається, що нещодавно навіть заступник міністра оборони України Олександр Миронюк в одному з інтерв’ю підтвердив, що модернізація Т-64 – це головний вектор розвитку танкових військ.

«Основним бойовим танком ЗСУ є та у найближчі роки буде Т-64. Зараз триває дослідно-конструкторська робота «Краб», яка передбачає модернізацію танка таким чином, щоб ми його могли експлуатувати ще 25 років. Вже завершено перший етап – розробка конструкторської документації. Як ми сподіваємось, до кінця 2021 року або на початку 2022, ми отримаємо перший дослідний зразок модернізованого Т-64», – наголосив він.

Варто нагадати, що про модернізацію Т-64 говорять ще з 2016 року та навіть були висунуті певні вимоги Харківському конструкторському бюро з машинобудування.

У період з 2016 по 2019 роки тривали розмови, визначали ціни та стикалися з іншими фінансовими проблемами. Тому до «Крабу» черга прийшла тільки зараз.