Проросійські сили в Україні докладають зусиль, щоб не тільки скомпрометувати Революцію Гідності але, й по суті, зробити дії по звільненню окупованих територій незаконними та злочинними. Один з таких прикладів – звернення народного депутата Нестора Шуфрича (ОПЗЖ) до правоохоронних органів у травні 2019 року.
Тоді Шуфрич заявив про те, що Петро Порошенко скоїв злочин, коли 30 червня ухвалив рішення вийти з режиму припинення вогню, перемовин та перейти до наступальних дій на Донбасі.
Про цю заяву нардепа від ОПЗЖ вже майже забули, якби не виявилося, що наприкінці листопада цього року Печерський районний суд Києва продовжив на рік термін досудового розслідування у кримінальному провадженні у справі про організацію контрнаступу української армії на Донбасі у 2014 році. Саме ця справа, в якій фігурує Порошенко. До п’ятого президента наразі багато людей відносяться по-різному, м’яко кажучи. Але саме його наказ наступати привів до того, що було звільнена дуже велика територія Донеччини та Луганщини.
А ось чи було в реальності оте перемир’я, на яке посилається Нестор Шуфрич, чи воно було тільки в його уяві – це питання.
До речи, Шуфрич постійно згадує про нібито існуюче припинення вогню у червні 2014 року і про нібито перемовини, які велися у контактній групі. Україну на цих перемовинах представляв Леонід Кучма, ОБСЄ – Хайді Тальявіні, Росію – Михайло Зурабов (на той час посол РФ в Україні). Перемовлялися вони нібито з представниками так званих «Л/ДНР».
Чи було взагалі перемир’я
20 червня 2014 року Петро Порошенко заявив про те, що припиняються військові дії на Донбасі на тиждень. Таку заяву президент України зробив під час візиту до Святогірська, який знаходиться недалеко від Слов’янська. На той час Слов’янськ був захоплений угрупуванням Ігоря Гіркіна, який є громадянином РФ. У місті тоді було приблизно 2 тис. бойовиків. Саме під час того так званого «перемир’я» до терористів підійшло підкріплення і в них з’явилися танки.
Для мешканців Слов’янська, які підтримували Україну і жили в окупованому місті, оголошення перемир’я стало шокуючою новиною.
«Я був шокований, коли про це дізнався. В мене було розуміння, що ніхто з бойовиків Гіркіна не буде виконувати режим припинення вогню. І, якщо чесно, коли Порошенко відав наказ знову вести бої, я був задоволений. Тим більше, що саме у цей період, так званого «перемир’я» стався напад на блок-пост біля Рибхозу. Це там, де у хід вже пішли танки зі сторони терористів. А це взагалі жахлива історія про підступність ворога», – згадує мешканець міста Олег.
Напад на блок-пост №1 стався 26 червня 2014 року саме під час «перемир’я», яке існує в уяві Нестора Шуфрича. Тоді там загинуло українських чотири бійці і було п’ятеро поранено. На згадку про загиблих там встановлено меморіал.
Вже 20 червня бойовики з мінометів обстріляли пункти пропуску «Ізварине» і «Успенка», що знаходилися на кордоні з РФ. Поранення отримали 9 українських прикордонників.
21 червня вночі була обстріляна військова частина в Артемівську (нині Бахмут).
23 червня вночі бойовики обстріляли з мінометів позиції сил АТО поблизу населеного пункту Кремінна в Луганській області – двоє військових поранені.
24 червня були обстріляні блок-пости навколо Слов’янська і стався напад на опорний пункт українських військових на кордоні. В результаті обстрілу мінометами та керованою протитанковою ракетою загинули двоє і було поранено троє українських військових.
Того ж дня терористи збили з ПЗРК вертоліт Мі-8 ЗСУ під час зльоту в районі гори Карачун під Слов’янськом. Загинуло 9 українських військових.
Це тільки деякі факти того, що режим припинення вогню не виконувався бойовиками.
Нестору Шуфричу, який є ініціатором подання заяви про злочин, і який вважає, що існувало хоч якесь перемир’я, тоді, у 2014 році, можна було б проїхатися по периметру хоча б Слов’янська і подивитися на дати, які написані на пам’ятниках загиблим.
