Україна стоїть на порозі нових виборів, на цей раз до місцевих органів влади. Жодна передвиборча кампанія за всі роки незалежності не проходила без грифу гречкосійства чи підкупу, фальсифікацій чи скандалів.

Про те, як не потрапити на гачок технологій «заохочення» виборців та на що звертати увагу під час виборів мерів та місцевих депутатів, в ефірі Українського радіо розповідала координаторка руху «Чесно» Віта Думанська та аналітик руху Віталій Світлик. 

Експертка розкрила всі особливості політичних реклам та лозунгів напередодні старту перегонів.

«Реклами чинних мерів насправді найбільше. Ті, хто визначилися, стартували з рекламою набагато раніше. Реклама дуже цікава. Це комунікація результатів того, що вдалося досягнути місту за податки громадян. Це дуже популярні борди.  Так було завжди. Ті люди, які були обрані раніше мають велику кількість конкурентних переваг перед тими, хто балотується зараз. Ті хто при владі зараз мають набагато більше можливостей. У них є адмінресурс. Вони можуть використовувати бюджети в якості премій ближче до виборів. Можуть використовувати комунальників. Плюс вони мають можливість вільно ходити по підприємствах та інших установах, тоді як інші кандидати ні через карантинні обмеження».

Уважний та свідомий виборець може звернути увагу, що багато міських голів не є представниками правлячих політичних сил. Чому прослідковується такий політичний хід?

«Крім того, цікава тенденція на цих виборах полягає у тому, що кожен мер має або хоче мати свою партію», – відмітила експертка. 

Найбільш «солодке» що ми маємо на кожних виборах – це звісно обіцянки. «Життя по-новому», «Почую кожного» та багато іншого наповнюють ЗМІ, вулиці, під`їзди.

«Щодо передвиборчих обіцянок, то це навіть не обіцянки, а гасла, виконання яких не зрозуміло як моніторити після виборів. Це пов’язано з тим, що партії такі наприклад як «Слуга народу», «Голос» не мали регіональних осередків, не були при владі, тому їм складно щось предметне комунікувати. Вони не можуть похвалитися ні тим, що зроблено, ні тими проблемами, які напрацьовані. Партіям, які з’явилися нещодавно  дуже складно комунікувати на місцеву тему. Немає місцевих меседжів. Іде національна хвиля з однаковими назвами», – говорить Думанська.

Координатор центру пояснила, чому кандидатам не зовсім вигідно вести кампанію зі своїм іменем, якщо вони підкуповують виборця.

«У громадах, де більше 10 тисяч виборців вибори проходитимуть за партійною системою. Тому конкурувати мали би партії. Зараз запровадили 25% квоту і фактично кандидату, який набере багато голосів складно переміститися в тому списку, який подала партія. За таких умов кандидату немає сенсу вести активну кампанію зі своїм іменем. Від партій вже багато проявів підкупу виборців. Перше – це «джинса» на телебаченні. В регіонах це особливо помітно, де кожен «феодал» має свій канал, який дуже детально висвітлює його роботу. Також спекулюють на темі коронавірусу, коли брендовані пакети гречки під камери телеканалів кандидати відносять в лікарню, або видають захисні костюми лікарям з брендом партії», – додала вона.

Підсумовуючи все вищесказане, Віталій Світлик додав, що виборцю «слід включати політичну пам’ять».

«Виборець має поставити собі питання,  скільки коштує агітація кандидатів і аналізувати, на що йдуть кошти. Крім того, слід уважно читати передвиборчі програми кандидатів, аналізувати їхню реалістичність, адже є повноваження, які має лише президент чи Кабінет Міністрів або депутат Верховної Ради. Більшість місцевих депутатів і мерів прописують такі повноваження, які не можуть виконати, наприклад знизити вартість електроенергії чи газу. Крім того. виборець має поцікавитися тим, що політик зробив за минулі роки, окрім роздавання гречки», – резюмував він.