У Верховній Раді хочуть переглянути Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який, в тому числі, регламентує мовні квоти. Підготовка аудиторії вже ведеться через короткі коментарі ЗМІ.
Про йдеться у статті Радіо Свобода.
Видання нагадує, що у 2013 році на українському телебаченні частка української мови складала 16%, а під час розгляду парламентом запровадження мовних квот на телебаченні у 2017 році бурхливо виступила проти партія «Опозиційний блок».
Після ухвалення закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації» частка державної мови в ефірі на загальнонаціональних каналах склала не менше від 75% (саме в прайм-тайм), а на місцевих – не менше від 60%. Порушників чекав значний штраф.
Читайте також: «Слуга народу» внесли на розгляд скасування Закону про державну мову
Після цього фільми та серіали повинні були транслюватися українською. Також зобов’язані були вести програми українською ведучі без обов’язкового використання мови гостями.
Центральні канали почали випускати україномовні новини і найвищу динаміку зростання, як не дивно, показав «Інтер» з 37% до 80% за даними Нацради з питань телебачення і радіомовлення.
Читайте також: Якщо не вдасться скасувати Закон про мову, то «Слуги народу» підсилять його невиконання
Водночас, не всі сприйняли зміни і втілили у життя. Так, Студія «Квартал 95» випускає програми переважно російською з українськими субтитрами. Лише у березні 2020 року один із «кварталівських» продуктів перевели на ведення українською.
Співвласник групи «Квартал 95», Борис Шефір, який відповідає за телевізійне виробництво, хотів перегляду мовних квот.
«90 відсотків – це багато. Закон про мову треба скасувати і ухвалити нормальний закон. Це перший крок для скасування війни», – сказав він в інтерв’ю «Детектор Медіа» рік тому.
«У пресслужбі президента України тоді зазначили, що ця думка не збігається з позицією Володимира Зеленського», – нагадується в статті.
Однак пізніше вже брат Бориса Шефіра, Сергій Шефір, який є першим помічником Володимира Зеленського, заявив, що «ми не зможемо повернути Донбас, змушуючи їх говорити українською»…
Читайте також: Закон про мову хочуть змінити – текст вже розміщено на сайті ВР
Щодо 90%, про які говорив Шефір, то мова йде про те, що, згідно нормам «мовного закону», який був підписаний п’ятим Президентом України Петром Порошенком, у у липні 2024 року обсяг україномовного контенту має становити не менше від 90%, на місцевих каналах – не менше від 80%.
Нацрада у звітах повідомляла про перевиконання у 2019 році квот на телебаченні і наголошувала, що частка програм українською перевищувала 90%.
Варто зазначити, що останні звіти моніторингу на сайті Нацради наявні за перше півріччя 2019 року. Водночас, депутатка від «Європейської солідарності» Вікторія Сюмар, яка є однією з авторок законів про мовні квоти, говорила, що моніторинг взагалі зараз не проводиться.
В Нацраді це спростовують.
«Ми хочемо запевнити, що карантин не дав нікому жодної можливості чи права порушувати мовне законодавство. Надалі ми б хотіли, щоб усі пам’ятали, що це одне із головних завдань, які Національна рада перед собою ставить, і ніякого відступу від цієї лінії не передбачається», – повідомила голова Національної ради Ольга Герасим’юк.
Чи є ризик того, що монобільшість все ж таки змінить мовний закон?
Під час передвиборчої кампанії Зеленський казав про необхідність переглянути квоти, а потім вже у статусі президента підтвердив наміри.
«Я впевнений, що з квотами треба навести порядок, залучити всі телеканали, інші засоби масової інформації. Давайте сядемо і проговоримо питання квот. Не ми вводили квоти, квотування було до нас. Там логіка є, але якісь деталі втрачені, а за цими деталями є несправедливість до людей, які не україномовні в Україні», – сказав Зеленський на пресконференції, присвяченій річниці його президентства.
Читайте також: Разумков: у Законі про державну мову є проблеми, і його необхідно міняти
Крім того, Голова Верховної Ради, представник «Слуги народу», Дмитро Разумков неодноразово висловлювався про необхідність перегляду мовного законодавства.
«Питання гуманітарної політики – вони пов’язані із поверненням тимчасово окупованих територій? Чи ми їх винесемо за лапки? Ні! Якщо ви говорите про те, як повинен виглядати той чи інший закон – він повинен влаштовувати громадян України, не залежачи від того, де вони проживають, на якій мові розмовляють, але всі вони громадяни нашої держави», – зазначив Разумков, анонсуючи перегляд законодавства.
Читайте також: Разумков наполягає на змінах у Законі про державну мову: розділяє суспільство (відео)
Новопризначений міністр культури Олександр Ткаченко, який раніше був генпродюсером телеканалу «1+1», ще під час депутатства висловився за рішення, яке «дозволить зберегти відсотки, але і дозволить знімати серіали в Україні російською мовою».
«Ми запропонуємо публіці нашу версію достатньо красиву, щоб рухатися в напрямку, як і «мову зберегти», і «як дати індустрії можливість розвиватися».
Читайте також: «Слуги народу» анонсували перегляд закону про мову, бо розколює країну
Продюсерка того ж каналу «1+1» Олена Єремєєва трохи раніше за свого генпродюсера Ткаченка розповідала, що канал відзняв всі комедії українською, а мелодрами – російською тому, що, нібито, за її словами, «мелодрами українською мовою виглядають гірше, ніж комедії».
Ще одна причина зйомок серіалів російською – продаж у країнах СНД.
«Коли ми говорим про комедії, вони достатньо всі локальні. Ми знаємо багато україномовних комедій, які дуже круто виглядають і в них з’являється той оригінальний контекст, колорит і відповідною мовою передається краще. Не думаю, що український гумор сподобається в Росії», – сказав Олександр Ткаченко.
Однак не всі у монобільшості згодні зі змінами у питанні мови.
Наприклад, «Слуга народу» Роман Грищук зазначає, що його позиція щодо мови є незмінною.
«Я проти будь-якого перегляду мовного закону. Питання мови не потрібно піднімати. В нас є закон про функціонування української мови як державної, він має залишатися, жодних змін», – заявив Роман Грищук.
