1 березня 2014 року Росія офіційно прийняла рішення про введення своїх військ на територію України, і це стало наступним етапом російської агресії після появи «зелених чоловічків» 20 лютого 2014 на території окупованого зараз Криму.

Після того, як 27 лютого урядові будівлі Криму були захоплені російськими спецназівцями, російське керівництво вирішило в очах громадян своєї країні та Криму придати видимість легітимності. Для цього потрібно було офіційне рішення Ради Федерації. На світову спільноту це рішення не вплинуло і Крим залишається частиною України, яка окупована Росією.

Однак саме 1 березня самопроголошений «голова Ради міністрів АР Крим» Сергій Аксьонов звернувся до Путіна з проханням посприяти у «забезпеченні миру і спокою» на території Криму. Вже через кілька годин Рада Федерації РФ надала дозвіл на застосування збройних сил Росії на території України, мотивуючи це «захистом прав російськомовних громадян».

РНБО України, в свою чергу, ухвалила рішення привести свої Збройні сили у повну бойову готовність, а українська влада звернулася до Євросоюзу, США та НАТО з проханням розглянути всі можливі механізми щодо захисту територіальної цілісності України. Ввечері на екстрене засідання зібралася Рада Безпеки ООН.

«Цього ж дня в Севастополь увійшли два великі десантні кораблі Балтійського флоту РФ «Минск» та «Калининград» з десантниками та технікою з Новоросійська, разом з тим, Феодосійська затока і Феодосійський порт були перекриті ракетним кораблем Чорноморського флоту РФ, а в Джанкої росіяни зайняли військовий аеродром. На той час сімферопольський і севастопольський аеропорти вже були заблоковані російським спецназом і не приймали цивільні літаки», – нагадує події того дня «Укрінформ».

Протягом наступних днів виконувався заздалегідь розроблений Кремлем сценарій: заблокували всі військові частини України в Криму, були захопленні адміністративні будівлі, увійшли російські війська. 16 березня був незаконно проведений референдум за присутності озброєних силовиків та з купою фальсифікацій. 18 березня Президент Росії Путін спільно із самопроголошеним керівництвом Криму підписали Договір про прийняття його до складу Росії. 21 березня Рада Федерації Росії закріпила анексію півострова Росією, прийнявши закон про ратифікацію Договору від 18 березня та закон про утворення нових суб’єктів федерації – Республіки Крим та міста федерального значення Севастополь.

На материковій частині України 1 березня 2014 року також було неспокійним. В деяких містах Півдня і Сходу України — Харкові, Дніпрі, Одесі, Херсоні, Миколаєві, Донецьку та Луганську, відбулися масові акції з проросійськими гаслами.

В Харкові захопили будівлю ОДА і встановили російський прапор. Однак плани Кремля не виправдалися і «харківська республіка» не була створена. Під час протестів тоді постраждало понад 100 людей.

У Дніпрі російські спецслужби спровокували масову демонстрацію з російськими прапорами і спробували захопити облраду, однак мітинг зірвався через появу активістів та «антипутінського маршу». Будівлі ОДА, облради та міськради взяли під посилену охорону.

В Донецьку та Луганську пройшли проросійські та проукраїнські мітинги. Однак тут Росія підготувалася серйозніше, тому українські активісти не змогли зупинити те, що й стало початком війни Росії проти України на Донбасі.