За останні три десятиліття склад найбагатших людей світу змінився радикально. Якщо наприкінці 1990-х і на початку 2000-х у верхівці рейтингів домінували власники промислових імперій, нафтових активів, телекомунікацій та перших великих технологічних корпорацій, то сьогодні головні статки створюються навколо штучного інтелекту, хмарних сервісів, напівпровідників, електромобілів і космічних технологій.
Наприкінці ХХ століття символом глобального багатства був Білл Гейтс. Microsoft фактично стала однією з головних інфраструктур персональної комп’ютерної революції, а її засновник роками очолював світові рейтинги мільярдерів.
Поруч із технологічними підприємцями залишалися власники традиційних активів: нафтові магнати, промисловці, девелопери та великі фінансисти. На той момент саме контроль над фізичною інфраструктурою, ресурсами та масовим виробництвом залишався одним із найнадійніших шляхів до надзвичайного багатства.
Потім центр тяжіння почав зміщуватися.
Поява Amazon, Google, Facebook та інших платформ продемонструвала, що компанія може стати глобальним монополістом, не володіючи нафтовими родовищами чи заводами. Найціннішим активом стали дані, мережеві ефекти, алгоритми та контроль над цифровою поведінкою мільярдів людей.
Саме на цьому етапі до клубу найбагатших увійшли Джефф Безос, Марк Цукерберг, Ларрі Пейдж, Сергій Брін та інші засновники технологічних платформ.
Наступна революція відбулася вже у 2020-х.
Стрімкий розвиток штучного інтелекту різко підвищив вартість компаній, які контролюють обчислювальну інфраструктуру. Особливо показовим став злет Nvidia: попит на графічні процесори для навчання і роботи моделей ШІ перетворив виробника чипів на одну з найдорожчих компаній світу, а її засновника Дженсена Хуанга — на одного з найбагатших людей планети.
Паралельно Ілон Маск створив унікальну модель багатства, поєднавши Tesla, SpaceX, супутниковий інтернет, штучний інтелект та інші технологічні проєкти. Його статки значною мірою залежать не від поточних прибутків компаній, а від очікувань інвесторів щодо того, які ринки вони можуть контролювати в майбутньому.
Це і є одна з головних відмінностей нового клубу мільярдерів.
У минулому величезні статки часто формувалися навколо вже існуючих ресурсів: нафти, нерухомості, металів, промисловості. Сьогодні найбільші капітали дедалі частіше виникають там, де інвестори очікують створення абсолютно нових ринків.
Штучний інтелект, робототехніка, автономний транспорт, космічні технології та біотехнології дають можливість компаніям отримувати оцінки в сотні мільярдів доларів задовго до того, як відповідні галузі досягнуть зрілості.
Змінилася й сама природа багатства. Значна частина статків сучасних мільярдерів існує не у вигляді грошей на рахунках, а у вигляді пакетів акцій. Якщо ринкова капіталізація компанії за кілька місяців зростає на десятки відсотків, статки її засновника можуть збільшитися на десятки мільярдів доларів практично миттєво.
Так само швидко вони можуть і скоротитися.
Тому сучасний рейтинг найбагатших людей світу дедалі більше нагадує не таблицю накопичених грошей, а індикатор того, які технології та бізнес-моделі ринок вважає головними для наступного десятиліття.
Тридцять років тому таким символом був персональний комп’ютер. Потім — інтернет і електронна комерція. Пізніше — соціальні мережі та смартфони.
Сьогодні головною ставкою є штучний інтелект.
І саме тому клуб найбагатших людей світу дедалі менше нагадує товариство нафтових баронів і дедалі більше — список людей, які контролюють технологічну інфраструктуру майбутнього.
Джерело: Forbes, Bloomberg Billionaires Index
