Дипломатичний конфлікт між Японією та Росією різко загострився після першого візиту Владіміра Путіна на спірні острови на північ від Хоккайдо, які Токіо називає Північними територіями, а Москва — частиною південних Курил. У вівторок Росія викликала японського посла, продовживши обмін жорсткими дипломатичними заявами.
Прем’єр-міністерка Японії Санае Такаїчі назвала візит Путіна «абсолютно неприйнятним». Після цього російського посла в Токіо Ніколая Ноздрьова викликали до японського МЗС для офіційного протесту. Москва у відповідь заявила, що саме Японія висуває необґрунтовані територіальні претензії.
Йдеться про чотири території найближче до Японії — Ітуруп, Кунашир, Шикотан і групу островів Хабомаї. Радянський Союз зайняв їх наприкінці Другої світової війни у 1945 році. Відтоді Москва контролює острови, а Токіо продовжує вважати їх частиною Японії. Територіальна суперечка стала однією з головних причин, через які Росія та Японія так і не уклали повноцінний мирний договір після війни.
Візит Путіна має особливе політичне значення. Він став лише другим російським лідером, який відвідав спірні острови. Дмітрій Медведев бував там чотири рази у 2010–2015 роках, однак Путін, який фактично керує Росією з 2000 року, раніше особисто на них не приїжджав.
Сам Путін відвідав Ітуруп, де побував у лікарні, зустрівся з місцевими жителями та відвідав підприємство з виробництва ікри. Японська влада розцінила сам факт його присутності як демонстративне підтвердження російського контролю над територією.
Ще у 2010-х роках тодішній прем’єр Японії Сіндзо Абе намагався домовитися з Путіним про компроміс і відновлення переговорів щодо мирного договору. Однак розміщення Росією зенітно-ракетних комплексів на островах, подальша мілітаризація регіону та повномасштабне вторгнення РФ в Україну фактично зруйнували перспективи такого зближення. Після 2022 року Японія приєдналася до санкцій проти Москви й суттєво посилила свою позицію щодо територіальної суперечки.
Для Росії острови мають не лише символічне, а й стратегічне значення. Вони забезпечують доступ до багатих рибних районів і потенційних родовищ корисних копалин, а також розташовані між Охотським морем і Тихим океаном. Контроль над південними островами важливий для російського флоту через незамерзаючі протоки, які дозволяють виходити до Тихого океану протягом усього року.
До 2022 року японські рибалки сплачували Росії за право вести промисел у цих водах, однак після початку великої війни проти України відповідні домовленості зруйнувалися. Паралельно Москва продовжувала посилювати військову присутність на островах.
Новий конфлікт виник у момент, коли російсько-японські відносини і без того перебувають на одному з найнижчих рівнів за останні десятиліття. The Guardian також звертає увагу на нещодавні повідомлення про російську шпигунську мережу та схеми закупівлі військового обладнання, які тривалий час діяли в Японії.
Для Такаїчі, яка належить до жорсткого крила японської зовнішньої політики, поступки Москві тепер виглядають практично неможливими. А демонстративний приїзд Путіна на спірну територію лише поглиблює конфлікт, який Росія та Японія не можуть вирішити вже понад півтора століття.
Джерело: The Guardian
