Молдова перетворилася на один із ключових майданчиків, де Росія випробовує повний набір інструментів гібридної війни — від підкупу виборців і фінансування проросійських політичних сил до кібератак, використання православного духовенства та підготовки людей для силових провокацій. Молдовські та західні спецслужби вважають, що мета Москви полягає не лише у зміні зовнішньополітичного курсу Кишинева, а й у створенні стратегічного плацдарму для тиску на Україну та Європу.

Служба інформації та безпеки Молдови заявляла про «безпрецедентний масштаб» гібридних атак. Серед зафіксованих методів — пропаганда та дезінформація, кібератаки, фальшиві повідомлення про мінування, спроби підкупу виборців і політиків, фінансування протестів та проникнення до країни людей із військовою підготовкою для можливих диверсійних операцій.

Окремий напрям російської кампанії був пов’язаний із підготовкою людей для вуличних заворушень. За даними естонської зовнішньої розвідки, російські спецслужби завербували близько 150 чоловіків, які проходили спеціальну підготовку в Сербії. Їх могли використовувати для провокацій, сутичок із молдовською поліцією та атак на важливі об’єкти.

Не менш масштабною стала фінансова складова втручання. Молдовська влада заявляла про складні схеми переказу російських грошей через криптовалюти, кур’єрів, підставні структури та пов’язані з Росією фінансові системи. За оцінками, лише через криптовалютні канали до країни могли спрямувати до 100 млн євро для політичного впливу, підкупу виборців, протестів та дезінформаційних кампаній.

Одним із головних каналів російського впливу називають мережі, пов’язані з утікачем-олігархом Іланом Шором. Молдовська влада та європейські інституції неодноразово звинувачували пов’язані з ним структури в незаконному фінансуванні проросійських політичних проєктів та масштабному підкупі виборців.

Кремль намагався використовувати навіть православну церкву. Розслідування Reuters встановило, що молдовських священників запрошували до Росії на оплачувані поїздки, де вони отримували подарунки, банківські картки та слухали лекції про нібито необхідність збереження духовної єдності з Росією та протистояння «занепалому Заходу».

Після повернення до Молдови навколо окремих парафій почали з’являтися Telegram-канали, які поширювали антиєвропейські повідомлення та тези, співзвучні з російською пропагандою. Молдовська влада прямо назвала використання частини духовенства одним із десяти основних інструментів зовнішнього втручання.

Одночасно країна переживала масштабні кібератаки на державну та виборчу інфраструктуру, хвилі дезінформації в Telegram, TikTok, Facebook та Instagram, а також спроби вплинути на голосування молдовської діаспори за кордоном.

Важливим інструментом залишався й енергетичний тиск. Москва протягом останніх років використовувала залежність Молдови та особливо Придністров’я від російських енергоресурсів як важіль політичного впливу. У Кишиневі попереджали, що штучно створені енергетичні кризи можуть використовуватися для радикалізації населення та посилення протистояння всередині країни.

Попри масштаб кампанії, проросійським силам не вдалося зупинити прозахідний курс Молдови на останніх ключових виборах. Однак у молдовських та західних спецслужбах не вважають це завершенням протистояння.

Навпаки, досвід останніх років показує, що Молдова стала своєрідною лабораторією російської гібридної війни — державою, де одночасно випробовуються фінансові, інформаційні, релігійні, кримінальні, кібернетичні та силові механізми впливу.

Стратегічне значення країни для Кремля пояснюється її географією. Молдова межує з Україною, на її території залишається контрольоване Росією Придністров’я з російськими військами, а сама країна рухається до членства в Європейському Союзі.

Саме тому боротьба навколо Молдови виходить далеко за межі внутрішньої політики невеликої держави. Для Москви повернення Кишинева до своєї сфери впливу означало б можливість створити додатковий осередок тиску на Україну та продемонструвати, що європейський курс пострадянської держави можна зірвати без прямого військового вторгнення.

Поки цього не сталося. Але гібридна війна проти Молдови не завершилася разом із виборами — вона переходить у затяжну фазу, де головною метою Кремля залишається поступове виснаження державних інституцій, суспільної довіри та підтримки європейського курсу.

Джерело: Служба інформації та безпеки Молдови, Reuters, Європейський парламент, Служба зовнішньої розвідки Естонії.