Найчастіше військовослужбовці приймають рішення про самовільне залишення частини через психологічні фактори, конфліктні ситуації з командирами підрозділів, грошове і речове забезпечення.

Про це начальник штабу окремого батальйону резерву 199 навчального центру Десантно-штурмових військ ЗСУ капітан Іван Горин розповів в інтерв’ю Укрінформу.

«Впливають страх, загроза життю, інстинкт самозбереження, постійний бойовий стрес, психологічна втома, вигорання від несення військової служби. Одним із чинників СЗЧ є конфліктні ситуації з командиром підрозділу. Наприклад, через ненадання військовослужбовцю відпустки, можливості пролікуватись, якщо є підстави, та пройти ВЛК», – зазначив Горин.

За його словами, на вчинення СЗЧ також впливає чинник сім’ї, коли військовослужбовець не має можливості перебувати зі своїми рідними, що важко психологічно.

Окрім того, на такий вчинок мають вплив причини, пов’язані із грошовим чи речовим забезпеченням, як-от неотримання належних коштів у повному обсязі.

«СЗЧ – самовільне залишення військової частини або місця служби без дозволу командира. Це також нез’явлення вчасно на військову службу після законних підстав, тобто відпустки, лікування, відрядження… Окрім СЗЧ, є також дезертирство, яке передбачає намір ухилитися від служби без повернення. І це тяжчий злочин. СЗЧ – це тимчасова відсутність без наміру назавжди залишити службу. Натомість дезертирство – повна втеча з метою ухилитися від армії назавжди», – зауважив капітан.