Росія прискорює розширення військової інфраструктури вздовж кордону з Фінляндією, готуючи бази для значно більшого угруповання військ у майбутньому. Супутникові знімки фіксують нове будівництво у Печензькому районі, поблизу Кандалакші та під Петрозаводськом. Експерти розглядають ці роботи як частину перебудови російської армії на період після завершення активної фази війни проти України.
На крайньому півночі, неподалік кордонів Фінляндії та Норвегії, Москва планує перетворити наявну бригаду на дивізію. За оцінками, чисельність формування може зрости приблизно з чотирьох до десяти тисяч військовослужбовців. Для розширення бази вже розчищено значну територію та розпочато будівництво десятків нових споруд.
Ще один об’єкт зводять біля Кандалакші, навпроти фінської Лапландії. Там можуть розмістити артилерійські та інженерні підрозділи. У Новій Вілзі під Петрозаводськом Росія відновлює гарнізон, який тривалий час не використовувався і, як очікується, обслуговуватиме новий 44-й армійський корпус.
Наразі значна частина російських ресурсів залишається задіяною проти України, тому швидке наповнення цих баз людьми й технікою малоймовірне. Однак сама інфраструктура створюється заздалегідь — на випадок, якщо після війни вивільняться підрозділи, озброєння та командні ресурси.
Оцінки можливої чисельності російського угруповання біля Фінляндії різняться: окремі аналітики говорять приблизно про 80 тисяч військових після завершення реформ, тоді як у матеріалі Die Welt наводиться верхня оцінка до 115 тисяч — рівень, близький до присутності часів холодної війни. Ці цифри є прогнозами, а не підтвердженим планом розгортання.
Три можливі сценарії
Перший сценарій — захист стратегічно важливого Кольського півострова, де базується російський Північний флот і морська складова ядерного стримування. Однак у російській військовій доктрині оборона може передбачати наступальні дії на території сусідніх держав, тому навіть формально «оборонне» угруповання створює для Фінляндії пряму загрозу.
Другий сценарій — підготовка до потенційного масштабного протистояння з НАТО. Керівники та аналітики європейських спецслужб попереджають, що нові частини створюються не лише для демонстрації сили, а для можливості вести звичайну війну більшого масштабу. Найближчі кілька років вони вважають особливо небезпечними, оскільки європейські країни лише нарощують виробництво озброєнь і відновлюють запаси.
Третій сценарій — використання фінського напрямку як відволікаючого. У разі загострення в Балтійському регіоні Росія могла б скувати частину сил НАТО вздовж 1340-кілометрового кордону з Фінляндією, ускладнюючи перекидання військ на захист Естонії, Латвії та Литви.
Фінляндія змінює оборонну політику
У відповідь Гельсінкі дедалі глибше інтегрується у структури стримування НАТО. Фінляндія змінила законодавство, яке десятиліттями повністю забороняло ввезення, транспортування та перебування ядерної зброї на її території. Нові правила дозволяють такі дії в контексті національної оборони, колективної оборони НАТО або оборонної співпраці. Фінська влада водночас наголошувала, що це не означає автоматичного постійного розміщення ядерної зброї.
Москва вже пообіцяла відповісти «військово-технічними заходами» та посилила погрози на адресу Гельсінкі. Це, на думку експертів, одночасно є елементом тиску на Фінляндію та спробою підготувати російське суспільство до тривалої конфронтації з колишнім нейтральним сусідом.
Російські бази біля фінського кордону поки що не означають неминучого нападу. Але вони демонструють, що Кремль будує військову систему не для повернення до довоєнних відносин із Європою, а для довгого протистояння з НАТО.
Джерело: Die Welt; додаткова перевірка — уряд Фінляндії, Reuters та відкриті супутникові дослідження.
