Європейський Союз вагається щодо обмежень проти найбільшого в Європі глиноземного заводу Aughinish Alumina в Ірландії, який належить російській компанії «Русал». Причиною є побоювання, що санкції або заборона експорту продукції до Росії можуть порушити критично важливі ланцюги постачання алюмінію для європейської промисловості. Про це повідомляє Financial Times.
Завод у графстві Лімерик опинився під посиленим контролем після публікацій про те, що вироблений ним глинозем надходить російським підприємствам через торговельні структури, пов’язані з постачанням алюмінію великим центрам військово-промислового комплексу РФ. Водночас прямого документального підтвердження того, що конкретна продукція Aughinish використовується у виробництві російського озброєння, наразі немає.
Ірландський уряд провів окрему перевірку, результати якої передали Європейській комісії. У звіті зазначається, що влада не виявила достатніх доказів постачання глинозему безпосередньо російським військовим або його прямого використання у військових програмах. Однак розслідування також не змогло остаточно виключити таку можливість через відсутність надійних даних про подальший рух продукції всередині Росії.
За інформацією FT, у перші п’ять місяців 2026 року підприємство відправило до Росії близько 52% своєї продукції. Ще приблизно 34% припало сукупно на Францію, Швецію та Нідерланди. Обсяги експорту до РФ, за наведеними виданням даними, зросли приблизно на 23% у період із 2022 до 2025 року.
Aughinish Alumina має особливе значення для європейської промисловості: підприємство забезпечує близько 37% потреб Європи у глиноземі металургійної якості. Цю сировину використовують для виробництва алюмінію, необхідного автомобільній та оборонній галузям, енергетичним мережам й іншим секторам економіки. Саме тому європейські чиновники побоюються, що поспішні санкції можуть завдати ЄС більшої шкоди, ніж Росії.
Один із посадовців ЄС у розмові з Financial Times описав дилему так: у разі обмежень проти підприємства Європа ризикує сама втратити доступ до важливого джерела сировини. Інші чиновники наголошують, що до запровадження санкцій необхідно спочатку знайти альтернативних постачальників глинозему, здатних компенсувати можливе припинення роботи заводу.
Підприємство належить російському «Русалу», заснованому Олегом Дерипаскою, який перебуває під західними санкціями. Водночас сама компанія «Русал» та її ірландський актив не підпадають під повну санкційну заборону ЄС. Дерипасці належить близько 45% групи En+, яка є мажоритарним акціонером «Русалу».
У звіті ірландського уряду також попереджається, що штрафи або обмеження експорту можуть поставити під загрозу економічну життєздатність Aughinish Alumina. Окрім наслідків для європейських постачань, можливе закриття підприємства загрожувало б сотням робочих місць безпосередньо на заводі та значній кількості пов’язаних із ним робочих місць в Ірландії.
Обговорення можливих санкцій, за даними FT, навряд чи розпочнеться раніше кінця серпня, коли після літньої перерви в Брюсселі відновиться повноцінна політична робота. Для ухвалення санкцій ЄС також потрібна одностайна підтримка всіх держав-членів, що ускладнює пошук швидкого рішення.
Ситуація виявила прогалину в чинному санкційному режимі. Євросоюз заборонив імпорт російського алюмінію, але не заборонив експорт із ЄС до Росії алюмінію, глинозему та бокситів — основної руди, з якої виробляють глинозем. Таким чином, формально постачання продукції Aughinish російським підприємствам поки не порушує санкцій ЄС.
Критики такої політики наголошують, що навіть без прямого доказу використання ірландського глинозему у конкретній зброї його постачання підтримує російську алюмінієву промисловість, продукція якої може надходити до військового сектору. Водночас Дублін і Брюссель намагаються знайти рішення, яке одночасно обмежить можливості російського ВПК і не створить дефіциту стратегічної сировини в самому Євросоюзі.
Джерело: Financial Times, Reuters, RTÉ
