Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт «Мадяр» Бровді в інтерв’ю Le Monde заявив, що безпілотники повністю змінили сучасну війну, назвавши їх «чорною смертю третього тисячоліття». Французьке видання присвятило великий матеріал українському командиру, який стоїть за низкою операцій із застосуванням дронів, зокрема ударами по військових об’єктах у тимчасово окупованому Криму та по російській нафтопереробній інфраструктурі.
Журналісти описують, що зустріч із Бровді проходила в умовах суворої секретності: перед візитом усі телефони та електронні пристрої довелося залишити в спеціальних чохлах, що блокують сигнали, а до командного пункту їх доправили автомобілем із тонованими вікнами. Один із кількох підземних центрів управління працює майже безперервно — оператори дронів, аналітики та інженери сім днів на тиждень стежать за десятками екранів, координуючи бойову роботу.
Роберт Бровді народився в Ужгороді, належить до угорської громади Закарпаття і до повномасштабної війни був успішним підприємцем. За його словами, ще до вторгнення він усвідомлював, що Росія готується до великої війни, тому добровільно вступив до територіальної оборони. Саме тоді з’явився його позивний «Мадяр». Згодом він брав участь в евакуації цивільних із передмість Києва та стабілізації фронту на Херсонщині.
Переломним моментом, за словами командира, став епізод, коли російський безпілотник скинув гранати на позицію його підрозділу. Саме тоді він зрозумів, що цивільні технології стали новим видом зброї. «Я купував маленькі дрони своїм дітям для розваг. Хто міг уявити, що вони перетворяться на таку зброю? Сьогодні я вважаю, що дрони — це чорна смерть третього тисячоліття», — сказав Бровді.
Після цього він сформував невелику групу добровольців, яка згодом перетворилася на бригаду «Птахи Мадяра», а у 2025 році Володимир Зеленський призначив його командувачем першого у світі окремого корпусу безпілотних систем. За словами Бровді, досвід роботи в аграрному бізнесі та логістиці допоміг йому вибудувати ефективну систему забезпечення підрозділів, де замість маршрутів перевезення зерна тепер плануються постачання безпілотників і боєприпасів.
В інтерв’ю також розкривається концепція kill zone («зони ураження»), яку розробив нинішній командир бригади «Птахи Мадяра» Андрій Клименко («Кліма»). Вона передбачає створення смуги вздовж лінії фронту, де будь-яка техніка чи військові, що опинилися на відкритій місцевості, оперативно виявляються та уражаються безпілотниками. За словами Бровді, стратегія корпусу полягає в тому, щоб завдавати російській армії більших втрат, ніж вона здатна компенсувати мобілізацією. Він також стверджує, що корпус, який становить близько 2,5% особового складу української армії, забезпечує приблизно третину всіх підтверджених втрат, завданих російським військам. Це твердження наводиться зі слів самого командувача.
Окрему увагу Бровді приділив ударам по тимчасово окупованому Криму. За його словами, дрони середньої дальності щодня атакують військові та енергетичні об’єкти півострова в межах операції «Занурення у темряву», покликаної порушити роботу російської військової інфраструктури. На своєму YouTube-каналі він також звертався до українських жителів Криму, перепрошуючи за вимушені перебої з електропостачанням, транспортні обмеження та інші наслідки цих операцій.
Щодо ударів по території Росії Бровді заявив, що їхньою метою є не лише ураження військово-промислових об’єктів, а й психологічний вплив. За його словами, далекобійні безпілотники мають показати росіянам, що війна більше не є чимось далеким і може торкнутися регіонів, розташованих за 1500–2000 кілометрів від українського кордону. Основними цілями таких операцій він назвав нафтопереробні заводи та нафтові термінали.
Як зазначає Le Monde, у березні російський суд заочно засудив Роберта Бровді до довічного ув’язнення. Сам командувач розповів, що нині живе у підземних командних пунктах, однак уже думає про майбутнє. Після завершення війни він планує залишитися у сфері оборонних технологій і пропонувати свій досвід іншим державам. За його словами, його підрозділ уже працює за принципом повного циклу — від аналізу даних та управління безпілотниками до досліджень, випробувань і виробництва вибухових речовин, а набуті рішення можуть використовуватися для захисту стратегічних об’єктів у різних країнах.
Джерело: Le Monde.
